19.03.1914 р. До І. Джиджори

Дорогий Ів[ане] М[иколаєвичу]!

Прошу зараз написати мині мені адресу «Zeitschr[ift] für osteurop[äische] Geschichte» – куди посилати обмінні прим[ірники] для редакції (на часописи єсть).

Чи пишете статю статтю про суд Гетьманщ[ини]? Чому не пишете взагалі мині мені?

Ваш М.Г[рушевський]

Що в Спілці – нічого не можу дізнатися: скільки післано послано, що в касі. Тут рах[унки] не заплачені. Книгарня не може платити. Писав Дермалю. Як з «»? Чи відіслати рисунки для кліше?

Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 265, арк. 78 – 78 зв.). Поштова картка. Адресована: «В Австрію, Lemberg, Львів, ул. Св. Софії, ч. 3, Д[окто]ру Івану Джиджорі». Штемпель Києва (6.3.14).

Місце та дату написання встановлено за поштовим штемпелем та змістом.

«Zeitschr[ift] für osteurop[äische] Geschichte» – науковий часопис, що розглядав історію Східної Європи. Виходив у Берліні з 1911 р. за редакцією Отто Геча. Співпраця з часописом була зініційована М.Грушевським з метою ознайомлення європейської наукової спільноти з українською історіографією. На запрошення редактора огляди українських видань подавав М.Кордуба, зокрема реферував видання НТШ – «Записки НТШ», «Жерела до історії України-Руси», «Русько-український архів», «Історію України-Руси» М.Грушевського та ін. Проблемами підготовки цих оглядів та рецензій М.Кордуба ділився з учителем у своїх листах (див.: Листи Мирона Кордуби до Михайла Грушевського та Федора Вовка / Упоряд. В.Наулко, В.Старков. – Запоріжжя, 2005. – Серія «Старожитності Південної України». – Вип. 14. – С. 59 – 60, 63, 67).

Як з Лисом Микитою? – Йдеться про видання: Франко І.Я. / З німецької переробив Іван Франко. – 5-те вид. – К.: Накладом Українсько-руської видавничої спілки, [Друкарня Київської 2-ої Артілі], 1914. З приводу цього видання І.Франко писав до М.Грушевського 4 квітня (н. ст.) 1914 p.:

«Одержавши сегодня сьогодні відомість, що «Лис Микита» незабаром почне друкуватися в Києві, звертаюся до Вас як голови Видавничої спілки з просьбою зробити, що від Вас залежить, аби я міг умовлений гонорар одержувати з книгарні Наукового тов[ариства] ратами по 100 кор[он] щомісячно, коли можна, ще починаючи з цвітня квітня» (Листування Михайла Грушевського. – Київ; Нью-Йорк; Париж; Львів; Торонто, 2006. – Т. III / Ред. Л.Винар; упоряд. Г.Бурлака, Н.Лисенко. – С. 316).

У листі від 18 березня 1914 р. М.Федюшка (Євшан) частково відповідав на поставлені запитання. Зокрема, він писав, що І.Франко переробив усі закреслені місця, і виправлений екземпляр відправлено до Києва. Так само повідомляв про відправлені кошти Товариства прихильників української літератури, науки і штуки київським друкарям (254.50 корон – друкарні Київської 1-ої Артілі; 636.25 корон – друкарні Київської 2-ої Артілі) (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 800, арк. 90).

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 283.