Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

23.02.1914 р. До І. Джиджори

Київ 10(23).ІІ.914

Варіанти тексту

Дорогий Іван Миколаєвич!

Дістав картку шановної компанії й прошу поклонитися їй від нас і подякувати за пам’ять. Ми поки що тут не тратимо анімусу. Навпаки, вся ся серія заборон видимо підіймає дух і настрій, а не навпаки…

Я занятий зайнятий І кн[ижкою] «України», котру хочу випустити перед Шевченковським днем. Василенко пише для неї рецензію на Вашу книгу і дуже хвалить; в розмові порівнював її з книгою Максимовича, за котру той дістав отсе степень магістра, і признавав Вашу без порівняння кращою. Коби Ви тільки працювали більш регулярно, систематично і продуктивно!.. Часто я гризуся Вами.

Лаппо-Данилевський відповів мині мені запискою, з котрої бачу, що з Академії післано послано мині мені до Львова повідомленнє повідомлення про відповіди відповіді Арх[іву] загранич[них] справ і Государственного (між листами, присланими мині мені з Львова Євшаном, я його не знайшов – може, він передав просто Вам?), а Архив юстиції не відповів ще, і вони вдруге його запитають. Зараз відпишіть – як там нема того листу, то я запитаю знову.

Докличте, притисніть Ignotus-a, аби прислав статю статтю, – ще час, коли зараз присяде фалди.

Про деякі иньші інші справи – Спілки, книгарні etc. – пишу в листі до Євшана.

На першого прошу заплатити решту по рахункам Соліка і Зубіка, і по книжечці Торговлі, котра лежить на конторці, і до фотографії Тшемеського 14 к[орон] (рахунок там же). Мабуть, прийшла вже пригадка «Дністра» про асекурацію, котрий час кінчиться десь в 20-х днях лютого; коли нема, то я просив би спитати телефоном і довідатися про термін асекурації і скільки треба виплатити.

Ваш щирий М.Груш[евський]

Скілька разів забув Вам нагадати: Полівка запитував мене, що сталося з його статею статтею, що він післав послав на збірник Франка [чи будуть друкувати в чеськім оригіналі чи перекладі?] – нехай би Кревецький відписав йому.


Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 265, арк. 76 – 77 зв.).

Місце написання встановлено за змістом.

…вся ся серія заборон… – Йдеться про заборону святкування 100-літнього ювілею Тараса Шевченка. Проти цих репресії царату М.Грушевський виступив на сторінках ЛНВ зі своїми публіцистичними працями: «Шевченкове століття» (ЛНВ. – 1914. – Т. 65. – Кн. II. – С. 212 – 215); «Сіяння вітру» (Там само. – Т. 65 (2). – Кн. IV. – С. 24 – 31). Див. також: Бурчак Л. Отклики русской печати в связи с юбилеем Шевченка // Украинская жизнь. – 1914. – № 2; Його ж. Столетие со дня рождения Шевченка в откликах украинской и русской печати // Там само. – № 3; Тарас Шевченко: Документи і матеріали. – К., 1963. – С. 218 – 275; Чикаленко Є. Щоденник: У 2 т. – К., 2004. – Т. I (1907 – 1917). – С. 303 – 327.

Василенко пише для неї рецензію на Вашу книгу… – Найімовірніше, ця рецензія була зініційована самим М.Грушевським. Про це свідчать листи М.Василенка до М.Грушевського. Так, ще 30 грудня (ст. ст.) 1912 р. М.Василенко писав:

«Книжки Джиджори не надсилайте мені на село, бо почта пошта ходить сюди не акуратно і я можу розминутись. Я статті Джидж[ори] читав и тепер скоро напишу» (цит. за: Василенко М.П. Вибрані твори: У 3 т. – К., 2008. – Т. 3: Спогади. Щоденники. Листування / Упоряд. І.Б.Усенко, Т.І.Бондарук, А.Ю.Іванова, Є.В.Ромінський. – С. 400 – 401).

Але лише 12 лютого (ст. ст) 1914 р. він сповіщає про те, що написав і посилає рецензію на працю І.Джиджори (Там само. – С. 420). У коментарі до листа зазначено, що в архівному фонді М.П.Василенка (ІР НБУВ, ф. 40, спр. 482) збереглися підготовчі матеріали до рецензії, але упорядникам не вдалося віднайти відомості про її публікацію. Насправді вона була опублікована: Василенко М. Джиджора І. Економічна політика росийського російського правительства супроти України в 1710 – 1730 pp. (Відбиток з «Записок Наукового Товариства ім. Шевченка»). Львів, 1911, с. 143 // Україна. – 1914. – Кн. 1. – С. 133 – 135.

У ній відзначалося, що робота молодого історика є «цінний вкладок в історичну науку», бо «питаннє питання, розроблене в сій праці, зовсім нове. Ів.Джиджора не мав попередників і підготовляючих праць щодо питання, яке він студіює. В основу праці п. Джиджори положено новий матеріал, взятий ним з московських архивів і з харківського історичного архиву архіву. Матеріал сей дуже цікавий і значний». Висловлені зауваги стосувалися переоцінки автором значення гетьманства І.Скоропадського в інтенсивнім переході до грошового господарства. Знаний історик українського права не погоджувався і з висновками І.Джиджори про ототожнення указів Петра І, спрямованих проти зовнішньої торгівлі, з царськими указами, направленими проти автономії Лівобережної України, оскільки не було наведено докладних обгрунтованих фактів.

…в розмові порівнював її з книгою Максимовича… – Див.: Максимович Г.А. Деятельность Румянцева-Задунайского по управлению Малороссией. – Нежин, 1913. – Т.І. – VII, III, 398 с. Рецензію на неї подав М.Довнар-Запольський (ЖМНП. – Новая серия. – 1914. – № 7. – Отд. 2. – С. 177 – 182).

Лаппо-Данилевський відповів мені запискою. – 25 (12) листопада 1913 р. І.Джиджора звернувся до М.Грушевського з проханням порушити клопотання перед імператорською Академією наук про дозвіл працювати в московських Архіві закордонних справ та Архіві Міністерства юстиції, а також Петербурзькому державному архіві.

Професор відреагував на прохання учня, відіславши 4 грудня (22 листопада) 1913 р. відповідне звернення. 19 грудня (ст. ст.) 1913 р. О.Лаппо-Данилевський писав М.Грушевському:

«Дело Джиджоры уже двинулось и, вероятно, разрешится (если не разрешено) в благополучном смысле» (цит. за: «Прошу принять уверение в совершенном почтении и преданности»: Письма А.С.Лаппо-Данилевского М. С. Грушевскому. 1905 – 1914 гг. / Публ. Матяш И. // Исторический архив. – 2002. – № 4, – C. 148).

У лютому 1914 р. російський вчений коротко запитував українського колегу, чи отримав він «академические справки и бумаги касательно г. Джиджоры» (Там само. – С. 148 – 149). Записки ж О.Лаппо-Данилевського з конкретними відповідями архівів, про яку згадує М.Грушевський, виявити не вдалося. І вже на повторний запит голови НТШ російський академік 22 лютого (ст. ст.) 1914 р. повідомляв:

«Только сегодня получил справку из канцелярии: ответ послан Вам 31.І.1914 за № 615. Московский архив юстиции (по повторению просьби) разрешил; Государственный сообщил, что документов, интересующих г. Джиджору, нет» (Там само. – С. 149).

Отримавши офіційний дозвіл на роботу в московських архівах, І.Джиджора 11 червня 1914 р. писав до Виділу НТШ про наміри докомплектувати свою збірку ще двома новими документами, про які він довідався пізніше і без яких не хотів би подавати її до друку. Проте початок Першої світової війни не дозволив реалізувати задум науковця (див.: Пришляк В. Український історик Іван Джиджора // УІЖ. – 2006. – № 6. – С. 69).

Полівка запитував мене, що сталося з його статею статтею… – З цим запитанням Їржі Полівка звернувся до М.Грушевського у листі від 9 січня 1914 р. Йшлося про статтю «Zkrocení zlé źeny» («Приборкання злої жінки»), надіслану ще влітку 1913 р. до канцелярії НТШ для збірника на честь Івана Франка.

Не маючи відповіді, чеський вчений просив повідомити про стан підготовки своєї статті до друку. Іржі Полівка повторював висловлені вже канцелярії побоювання щодо надрукування своєї праці в оригіналі через недостатню кількість чеських шрифтів та своє прохання за будь-яких обставин надіслати йому коректу та рукопис. Оригінал та переклад листа українською мовою опубліковано: Листування Михайла Грушевського. – Київ; Нью-Йорк; Париж; Львів; Торонто, 2006. – Т. 3 / Ред. Л.Винар, упоряд. Г.Бурлака, Н.Лисенко. – С. 468 – 469.

Праця Ї.Полівки була зреферована на засіданні Історично-філософічної секції 10 грудня (н. ст.) 1913 р. В.Щуратом та запропонована до друку. Очевидно, умови друку з автором не були обумовлені, тому він і звертається до М.Грушевського. Статтю опубліковано чеською мовою в «Записках» НТШ, присвячених «Іванови Іванові Франкови Франкові в сороклітє сорокаліття письменської діяльности діяльності». Див.: Polivka Jiři. Povídky lidové о zkrocení zlé źeny [Народні легенди про приборкання злої жінки] // ЗНТШ. Рік 1913. – Львів, 1914. – Т. CXVII-CXVIII. – С. 303 – 320.

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 280 – 281.