Чернігів
Михайло Грушевський
Чернігів – стара столиця українського Задніпров’я. У найдавніших згадках літописця виступає він найважнішим містом на Задніпров’ї ще в початках X віку, тому тисяча літ. Сто літ пізніше, як сини Володимира Великого почали ділити батьківщину, і нарешті два брати Ярослав і Мстислав поділили між собою батьківські землі, в 1026 році, – Ярослав сів у Києві, а Мстислав у Чернігові, і тут почав будувати велику церкву св. Спаса, найстаршу церкву, яка стоїть іще на Україні. Він не встиг її докінчити, помер, і задніпрянські землі перейшли до Ярослава ж.
Чернігів дістався його сину Святославу, князю відважному, славолюбному, що не вдоволився Черніговом, а заходився відібрати і Київ од свого брата Ізяслава; тоді до нього переходили різні люди, незадоволені з Ізяслава; перейшов до Чернігова і славний Антоній, що заснував Печерський монастир (Печерську лавру) в Києві; оселився в Чернігові в печері, і потім там поставлено монастир св. Іллі.
Святослав справді здобув Київ і вмер у нім – тільки поховати казав себе в Чернігові, «у св. Спаса». Потомки його, такі ж жадні слави і власті, як і він, не забували батьківського прикладу і раз у раз змагали до того, щоб запанувати над усею Вкраїною. Декому вдавалося широко розпросторити власть свою над різними українськими землями. На дворі одного з них, кн[язя] Святослава Всеволодовича, правнука Святослава Ярославича, князя чернігівського, а потім київського, жив той славний поет (на ім’я нам, на жаль, незвісний), що славлячи свого князя і його свояка, князя Ігоря, сотворив ту вічно славну поему свою «Слово о полку Ігоревім», найкращу квітку нашого старого письменства.
Потім прийшла для Чернігова чорна година, коли насунула татарська хмара на Україну. Чернігів здобуто, поруйновано, і надовго заглох він. Відродився наново з відродженням України, як піднялася на ній нова сила, не княжа, а народна, козача. Чернігів знову став поважним славним городом, столицею Чернігівського полку. Тоді заложено в Чернігові друкарню і школу, звану колегіум, котру потім начальство російське перемінило на духовну семінарію, що видніється напереді Чернігова, на другім образку.
Відродженій українській літературі Чернігів і Чернігівщина дали чимало визначних діячів, згадати Куліша і його дружину, звісну письменницю українську, і багато інших письменників. З них найбільше знає наше громадянство покійного Леоніда Глібова, що українські байки складав. Тепер живе в Чернігові славний український письменник Мих[айло] Коцюбинський, автор чудових повістей, славний український діяч Ілля Шраг, що був головою українських послів в першій Державній Думі, і багато ще інших письменників наших. Гарно почала розвиватися там «Просвіта», та через незалежні обставини з неї виступили найбільш діяльні члени її, і потім вона захиріла.
Примітки
Вперше опублікована в газеті: Село. – 1910. – 24 червня. – № 25. – С. 5 – 6. Підпис: М.Грушевський.
Подається за першодруком.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 351 – 352.