Ржищів

Михайло Грушевський

В гарній затишній долині над Дніпром притулився Ржищів і коло нього монастир, заснований українськими панами Вороничами незадовго перед Хмельниччиною. Тоді були такі часи, що в вірі православній проявило себе українське життя, пригнетене й задавлене, і хто ще тримався тої української народності з заможних і сильних, старався якомога помогти щиро життю українському, церковному, будував церкви, монастирі, при них – школи для науки дітям і шпиталі для убогих, а при більших – і друкарні для друку книжок.

Ще не було інших засобів для освіти, до розвою народного життя. Тому й козаччина, як запанувала в сих сторонах, також держала в своїй обороні православні церкви і монастирі. Гетьман Іван Мазепа, що був взагалі православній церкві, окрасі й пишноті церковній і всякій освіті й науці великий прихильник і багато побудував церков великих і гарних, наділив їх іконами, ризами, книгами і всім, – не забував і про Ржищівський монастир. Скоро настав на гетьманстві, він видав свою гетьманську [грамоту] на його володіння і землі. Тоді там жили монахи, тепер це монастир жіночий, досить великий. Мурована церква нова – давніше була дерев’яна.

Примітки

Вперше опублікована в газеті: Село. – 1910. – 10 червня. – № 23. – С. 5. Підпис: М.Г-ий.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 350.