Від комісії [Передмова до т. XXII «Жерел»]
Михайло Грушевський
Незвичайно цінне для пізнання життя і побуту Гетьманщини джерело – Дневник генерального підскарбія Якова Марковича – досі зістається неприступним для дослідників в своїм повнім виді. Одинока рукопись її – автограф Дневника переховується у потомків автора, на селі, неприступна дослідникам. Одиноке друковане видання, що обіймає цілість Дневника, зроблене Ол[ексієм] Марковичем, дає тільки розмірно невелику вибірку з нього в виправленій, властиво – переложеній на російське стилістичній формі, а повніше видання пок[ійного] Ол[ександра] Лазаревського обіймає тільки першу частину Дневника і при тім все-таки з різними припущеннями.
Се привело Археографічну комісію Наукового товариства ім. Шевченка до думки видати сей дневник в цілості, коли з’явилася можливість, за посредництвом і заходом члена комісії проф. Миколи Василенка, дістати згоду на се власників рукописі і перевести се видання. На предложения голови комісії проф. Мих[айла] Грушевського комісія на засіданні 9 червня 1910 р. постановила приступити до сього видання, упросивши до переведення сього плану д. Василенка.
Всю видавничу роботу прийняв на себе член комісії д. Вадим Модзалевський в Чернігові. Щоб можливо скоро дати дослідникам можність користання з сеї дорогоцінної пам’ятки, комісія постановила насамперед видати другу частину Дневника, не обняту виданням Лазаревського, а потім передрукувати першу половину, видану ним, але без усяких уже пропусків і відмін від оригіналу. Таким чином отсей том, що обіймає pp. 1735 – 1740 і становить немов продовження видання Лазаревського, являється четвертим томом задуманого видавництва. Покажчики будуть додані при кінці.
У Львові, в маю 1913 р.
Примітки
Публікується за виданням: Грушевський М. Від комісії // Жерела до історії України-Руси. – Львів, 1913. – Т. XXII. – С. V-VI.
Про «Щоденник Якова Маркевича» після публікації у «Жерелах до історії України-Руси» вийшла невелика розвідка російського дослідника в радянський час: Каганов И.Я. Я.Маркович и его «Дневник» как материал для истории просветительства на Украине в первой половине XVIII в. // Проблемы русского просвещения в литерату-ре XVIII в. – М.; Ленинград, 1961. – С. 113-126.
…автограф Дневника переховується у потомків автора, на селі, неприступна дослідникам – за відомостями О.Оглоблина, рукопис зберігався у родинному маєтку Марковичів, селі Сварові Чернігівської губернії. Фактично доступ до рукопису мав В.Модзалевський, він і став головним виконавцем видавничого проекту. Оголошено про можливість опрацювання рукопису щоденника В.Модзалевським на засіданні Археографічної комісії НТШ 13 квітня 1911 р. (Капраль М. Археографічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. – С. 68).
Одиноке друковане видання… зроблене Ол[ексієм] Марковичем… – Дневные записки малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича. – М., 1859. – Ч. 1-2.
…повніше видання пок[ійного] Ол[ександра]Лазаревського… – йдеться про видання: Дневник генерального подскарбия Якова Марковича: 1717 – 1767 гг. / Под ред. А.Лазаревського. – К., 1893 – 1897. – Т. 1 – 3.
…заходом члена комісії проф. Миколи Василенка, дістати згоду на се власників і перевести се видання – М.Василенко відіграв важливу роль в опублікуванні «Щоденника» Я.Марковича. Готуючи рукопис до друку, він вичитував і звіряв коректуру з оригіналом (Капраль М. Археографічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. – С. 68).
…комісія на засіданні 9 червня 1910 р. постановила приступити до сього видання… – того дня М.Грушевський виступив зі словами про потребу продовження видання «Щоденника» Я.Марковича (Хроніка НТШ. – Львів, 1910. – Ч. 43. – С. 8).
…Вадим Модзалевський… – Модзалевський Вадим (1882 – 1920) – історик, архівіст, генеалог, геральдист. У 1902 р. закінчив Миколаївське військово-інженерне училище в Санкт-Петербурзі. У 1907 – 1911 pp. – вихованець у 1-му Кадетському корпусі, в 1911 – 1918 pp. – керуючий справами і редактор видань Чернігівської губернської архівної комісії. Завідувач музею українських старожитностей ім. В.В.Тарновського (1911 – 1912). Із квітня 1918 р. у Києві очолював Архівно-бібліографічний відділ Головного управління в справі мистецтв і національної культури, а за радянської влади – Головне архівне управління та Всеукраїнський головний архів. Фахівець з соціально-економічної історії Гетьманщини другої половини XVII – XVIII ст., генеалогії, геральдики українських козацьких старшинських родів. Автор праць «Малоросійський родословник» (т. 1 – 4, 1908 – 1914, т. 5,1996), «Малоросійський гербівник» (1914 р., у співавторстві) та ін.
…а потім передрукувати першу половину… – М.Грушевський і М.Василенко планували опублікувати четверту, останню частину щоденника Я.Марковича, потім перевидати першу – третю. З цих міркувань вони запропонували В.Модзалевському написати грунтовну вступну статтю і скласти покажчики до перевидання, а не четвертої частини, як він планував. У кінцевому результаті, як відомо, опублікована остання частина щоденника, а перевидання через фінансові труднощі не побачило світла денного і відповідно наукова розвідка В.Модзалевського також залишилася непідгото-вленою. Див. також: Капраль М. Археографічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. – С. 68.
А. Фелонюк
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2007 р., т. 8, с. 538.