17.03.1913 р. До І. Джиджори
Київ |
Варіанти тексту
|
||
Дорогий Іван Миколаєвич!
Я з дороги післав послав Вам кілька карток, між иньшого іншого сповіщав, що Тартарен знайшовся, а просив післати послати до друкарні обкладинку ЛНВ, II, що лишив на конторці – проставити в ній титул Данька «На ближнім і далекім сході» і ще щось там. Вичеркнути Житецького, а поставити Ор[еста] Левицького «Превелебний сват, волинське оповіданнє оповідання». Чи віддали його до друку?
Чи статя стаття Ignotus-a вже готова? Нехай би не відкладав, а скінчив.
Сьогодня Сьогодні телеграма з Відня про укр[аїнсько]-польське порозуміння. Що в тім?
Вадиму Льв[овичу] Модзалевському (Чернигов, дом Чернигов[ского] дворянства) треба післати послати a conto 100 р[уб.].
Чи Залізняк прислав переклад Віндельбанда? Тих 200 к[орон] a conto, м[а]буть, треба післати послати йому в кождім кожному разі?
Я післав послав Вам відбитку Мякотина і просив, щоб якнайскорше прислали рец[ензію] на нього разом з Барвінським.
Напишіть скоро.
Ваш М.Г[рушевський]
Що з Бойчуком?
Не забудьте – лєгітімацію легітимацію
черевики мої
Кулюніни – сі останні нехай добре сховає, якщо буде брати, бо беруть цло дуже люто.
Примітки
Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр.265, арк. 104 – 104 зв.).
Місце написання встановлено за змістом, дату – орієнтовно за згадкою про українсько-польську угоду щодо проекту сеймової реформи, який було узгоджено 17 березня (н. ст.) 1913 р.
…проставити в ній титул Данька… – Йдеться про статтю: Данько М. [Троцький Микола]. На близькім і далекім сході // ЛНВ. – 1913. – Т. 61. – Кн. III. – С. 571 – 582.
…поставити Ор[еста] Левицького «Превелебний сват, волинське оповіданнє оповідання». – Йдеться про оповідання: Левицький О. Превелебний сват; історичне оповідання з волинського життя XVII ст. // ЛНВ. – 1913. – Т. 61. – Кн. III. – С. 401 – 426. Наступного року вийшла збірка, до якої увійшло і це оповідання: Левицький Ор. Волинські оповідання. З життя XVI і XVII вв. – Львів: Виданнє Видання Т-ва прихильників української літератури, науки і штуки; [К.:] Друкарня 1-ої Київської друкарської спілки, 1914. До неї увійшли твори, раніше видрукувані автором у «Киевской старине» та ЛНВ. Рецензія на цю збірку подав Д.Дорошенко в «Україні» (1914. – Кн. 2. – С. 93 – 95).
Чи статя стаття Ignotus-a вже готова? – Тут знову М.Грушевський черговий раз нагадує про огляд: Ignotus. З австрійської України. Кілька підрахунків // ЛНВ. – 1913. – Т. 61. – Кн. III. – С. 557 – 563.
Сьогодня Сьогодні телеграма з Відня про укр[аїнсько]-польське порозуміння. – Йдеться про ухвалення засад компромісного проекту виборчої реформи, яке відбулося в переддень відкриття сесії Галицького сейму, 17 березня 1913 р. Розробка проекту та його узгодження українськими і польськими репрезентантами сейму тривали від 1909 р. і мали стати формальних виявом досягнення українсько-польського компромісу.
Вадиму Льв[овичу] Модзалевському (Чернигов, дом Чернигов[ского] дворянства) треба післати послати a conto 100 р[уб.]. – У 1891 – 1897 pp. О.М.Лазаревський видрукував на сторінках «Киевской старины» «Діаріуш» Я.А.Марковича за роки 1717 – 1734.
Невиданими залишалися записи за 1735 – 1767 pp. Ідея завершити видання цього унікального історичного джерела належала М.П.Василенку та М. С. Грушевському. 17 травня та 13 червня (н. ст.) 1911 р. на засіданні Археографічної комісії НТШ М.Грушевський подав план видання «Дневника Якова Марковича» (Хроніка НТШ. – Львів, 1911. – Ч. 47. – С. 15). Планувалося видати спочатку 4 – 6 томи, а пізніше перевидати 1 – 3 без пропусків. Підготувати мемуари до друку згодився В.Модзалевський.
У збереженому листуванні М.Грушевського з В.Модзалевським обговорювалися видавничі питання щодо цього видання (копіювання рукопису, підготовка приміток, передмови, вичитування корект, плани роботи над іншими томами, гонорари). «Дневник Якова Марковича. Т. 4. 1735 – 1740 роки» вийшов друком у 1913 р. як XXII том «Жерел до історії України-Руси». Детально див.: Шульга В. Листування Вадима Модзалевського з Михайлом Грушевським у справі видання Щоденника Якова Марковича // Український археографічний щорічник. – Нова серія. – К., 2006. – Вип. 10/11. – С. 675 – 696.
На звернення В.Модзалевського у листі від 12 лютого (ст. ст.) 1913 р. голова НТШ 26 лютого (ст. ст.) відповів, що «расплату по числу отпечатанных листов трудно производить, я попрошу Вам выслать 100 р[уб.], потом разочтутся» (Там само. – С. 683). І.Джиджора, який від лютого 1913 р. завідував касою НТШ, справно виконав доручення голови Товариства і вже за декілька днів повідомив про це (див. наступний лист).
Отримані 100 руб. В.Модзалевський сприйняв як гонорар за його публікації в «Записках» НТШ і тут же наголошував, що після друку перших 10 аркушів буде просити гонорар вже за «Дневник» у розмірі 250 руб. (Там само; лист від 19 березня (ст. ст.) 1913 р.). Про виплату цих 250 руб. він нагадав М.Грушевському також 2 і 13 квітня (ст. ст.) 1913 р.
Голова НТШ просить І.Джиджору визначити суму за підготовку «Дневника» в розмірі 250 руб. (див. лист М.Грушевського до І.Джиджори від 10 травня (27 квітня) 1913 p.), а в листі від 6 травня (н. ст.) 1913 р. повідомляє Модзалевському про пересилку 280 руб. Як свідчить листування початку 1914 p., Вадим Львович вважав, що Товариство недоплатило йому за цю складну роботу 240 руб. Михайло Сергійович вже не міг вплинути на розв’язання цього «инцидента». Не розв’язало його і звернення упорядника від 2 грудня 1913 р. до НТШ, виявлене в ЦДІАЛ України (ф. 309, оп. 1, спр. 966, арк. 93 – 94).
Чи Залізняк прислав переклад Віндельбанда? – Йдеться про переклад праці одного з відомих німецьких істориків філософії В.Віндельбанда. Див.: Віндельбанд В. Історія нової фільозофії філософії / З німецької переклав М.Залізняк. – К.: Накладом Українсько-Руської видавничої спілки; Друкарня Київської 2-ої Артілі, 1913. – 242 с. Ще 28(15) лютого 1913 р. М.Залізняк писав М.Грушевському:
«Я дякую Вам за обіцяну поміч в виробленню аванса, він мені якнайбільше потрібний. Я просив би 200 кор[он]. Посилаю завтра вже цілком викінчений переклад одної книжки В.Віндельбанда» (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 485, с. 173).
Саме тому М.Грушевський і запитує про нього, сподіваючись на виконання обіцянки.
Я післав послав Вам відбитку Мякотина і просив, щоб якнайскорше прислали рец[ензію] на нього разом з Барвінським. – Ймовірно, не дочекавшись замовленої своїм учням рецензії, М.Грушевський подав її сам. Див.: Грушевський М. Рец. на публ.: Мякотин В. Очерки социальной истории Малороссии. I: Восстание Б.Хмельницкого и его последствия (Русское богатство. – 1912. – № VIII-IX, XII) // ЗНТШ. – 1913. – Т. 116. – Кн. IV. – С. 227 – 228.
Світлана Панькова, Володимир Пришляк
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 254 – 255.