[Рец.] И.В.Якубовский. Земские привилеи
Великого княжества Литовского
Михайло Грушевський
Ч. І ("Журнал Мин[истерства] народ[ного] просв[ещения]",
1903, IV, с. 239 – 279)
Студії над історією суспільно-політичного устрою В[еликого] кн[язівства] Литовського ідуть далі дуже сильним темпом, в різних напрямах. Розвідка д[обродія] Якубовського належить до дуже потрібних деталічних студій над самим документальним матеріалом: документальний запас, який ми маємо, публікувався в дуже відмінних обставинах і дуже відмінними щодо своєї науковості методами, і тепер наступає крайній час його зревізувати й що потрібує – видати наново в поправніщій формі.
Видана дотепер частина розвідки д[обродія] Якубовського затитулована: «Критический разбор текстов общеземских привилеев». Автор добре познайомився з виданнями привілеїв і для сконтролювання їх звернувся до Литовської Метрики. Се дуже добре. Але уставивши факт, що оригінали привілеїв повинні були переховуватися в архіві Радивилів (теп[ер] Несвізькім [Се далеко докладніше виказано в замітці Пташицького, «Kwartalnik hist[oryczny]», 1902, IV і подано до відомості, що оригінали привілеїв і тепер там переховуються, чого, видко, не знав д[обродій] Якубовський, що сеї статті Пташицького, пишучи свою розвідку, мабуть, ще не бачив.]), передовсім належало звернутися до сього архіву, до оригіналів. Без сього «критичні» виводи автора не мають майже ніякого значіння.
Властиво, одиноким (поминаючи деякі дрібніші замітки) здобутком сеї частини розвідки лишається вивід, що регести привілеїв, уміщені в дипломаторію кор[олеви] Бони і в фрагментах опубліковані Дзялинським і Леонтовичем, належать до проекту конфірмаційного привілею з 1529 р. Інший здогад – що Казимир перед 1447 р. видав ще інший загальний привілей, десь в р. 1440 (с. 269 і 272), ближче не уаргументований, здається нам дуже непевним; в кождім разі треба ближчих доказів на те. Загальних і далекосяглих, а опертих лише на одній якійсь фразі і ближче неумотивованих висказів знаходимо в сій статті, на жаль, і більше.
Примітки
Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1903. – Т. 54. – Кн. 4. – С. 13 (Бібліографія).
Автограф зберігається в: ЦДІАЛ України. – Ф. 401, оп. 1, спр. 46, арк. 55; спр. 49, арк. 232. Без підпису.
Дзялинський (Działyński) Тит (1796–1861) – польський археограф, засновник бібліотеки у Курніку, меценат науки та мистецтва. Співзасновник та голова (1858–1861) Познанського наукового товариства.
Се далеко докладніше виказано в замітці Пташицького… – йдеться про працю: Ptaszycki Stanisław. Gdzie się przehowywały і przechowują obecnie akta unii Litwy z Polską // Kwartalnik historyczny. – Lwów, 1902. – S. 588 – 590.
Пташицький (Ptaszycki) Станіслав Людвік (1853-1933) – польський філолог, історик, архівіст, археограф.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 254.