[Рец.] Б.А.Вахевич. Западнорусская летопись по списку Румянцевского музея

Михайло Грушевський

Одеса, 1903, с. ХІ+53 (відбитка з XXIV т. "Записок" Одеського істор[ичного] товариства)

Русько-литовським літописям рішучо не ведеться. Перед сорокома літами заповіла видання їх Петербурзька археографічна комісія, як кажуть – навіть надрукувала їх, тільки не випускала, а тим часом навіть рукописні кодекси позатрачувалися так, що їх потім відшукували в актах комісії, як у не знати якім сокровеннім архіві. В книжці д[обродія] Вахевича згадані видання двох кодексів, випущені тою ж комісією в 1893 p., «але в дуже обмеженім числі примірників, так що тепер воно становить бібліографічну рідкість». Сього секретного видання, випущеного в 50 примірниках – не знати по що, певно, мало кому удалося й бачити. Чули ми потім про замір одного з петербурзьких учених видати деякі з кодексів, але видання се також загирілося. Нарешті, останніми часами археографічна комісія наново взялася до видання всіх кодексів.

Супроти такого fatum щиро повітати мусимо вилом в виданні русько-литовських літописей, зроблений молодим одеським істориком д[обродієм] Вахевичем, що видав один з кодексів, з рукописі Рум’янцевського музею, і побажати, аби за його прикладом пішли й інші, та не чекаючи п’ятдесятої річниці плану видання русько-литовських літописей, випублікували звісні їм кодекси.

Опублікована д[обродієм] Вахевичем версія літописі переховалася в збірнику, писанім в XVII в. Вона належить до групи редакцій ширших, представлених версією, виданою Нарбутом, рукописсю бібл[іотеки] гр[афів] Красінських і Познанською, і цінна з того боку, що найбільше суцільно зв’язує вступну, легендарну історію Литви з давнішою русько-литовською літописсю, яку в чистішій формі маємо в кодексах, виданих Даниловичем і Поповим. Не маючи яких-небудь цінних оригінальних звісток, Рум’янцевський кодекс дуже цінний для історії русько-литовського літописання. Виданий він д[обродієм] Вахевичем взагалі досить старанно; коректура була переведена з оригіналом одним з московських археографів; варіанти подані з чотирьох інших кодексів, які були приступні автору. В передмові він дає кілька загальних заміток про місце сеї редакції в ряді інших версій.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1903. – Т. 51. – Кн. 1. – С. 28 – 29 (Бібліографія).

Автограф зберігається в: ЦДІАЛ України. – Ф. 401, оп. 1, спр. 45, арк. 17-18. Підпис: М.Г.

Назву рукопису дав Вахевич за місцем зберігання рукопису. Рукопис опублікував Вахевич у 1902 р. за копією, виготовленою для І.А.Линниченка.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 190.