Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

9.10.1895 р. До М. Біляшівського

Львів 9(21)/X.95

Варіанти тексту

Дорогий Земляче!

Так ми з Вами й не побачились більше в Київі Києві. Не встиг я й спитати Вашої адреси, куди посилати «Записки». Оце вийшла VII кн. і заразом (завтра) вийти має т.1 «Етнографічного збірника». Хоч не знаю чи пустять «Записки», але попробувати годиться.

Перешукавши свої папери, не найшов я Вашої вимітки про козаків. [Слово перекреслено.] Або лист пропав, або хто його зна. Тим часом я б хотів, якби можна, Вашу ту замітку в «Miscellanea» подати, то ж чи не були б Ви ласкаві мені її наново прислать.

Ще проханка. На кінці Самбірського староства, що я не провіряв, є кілька непевних місць. Посилаю Вам коректу з їх оригіналами. Загляньте, будьте ласкаві.

Се перший том цим кінчиться. Стало лише за вводною статтею. Я ледве приїхав до Львова, як захоровав захорував, і збираюся їхать лічитись. А Ви як ся маєте?

Випустив деякі свої річи речі («Виїмки з джерел до історії Руси», Відчит про Сінькевича). Хтів би Вам заслати, та на яку адресу?

Цілую Вас! Напишіть. Рецензій все від Вас не маю – се зле. Напишіть на І [том] Віленського з’їзду, але не затягайте, якщо здорові.

Бувайте здорові.

Михайло Грушевський

[P.S.] Чи Влодарський переписує документи? Бо я б заказав ще дальше.


Примітки

Національна бібліотека України, Інститут рукопису, ф. 31, спр. 873. Зверху в лівому кутку аркуша примітка: Получ[ил] 11 окт. 95. М. Біляшівський відповів на цей лист 13.10.1895 р.

…в «Miscellanea»… – Один із розділів «Записок Наукового товариства імені Шевченка».

… «Виїмки з джерел до історії Руси»… – Йдеться про роботу М.Грушевського «Виїмки з джерел до історії України-Руси. До половини XI в.», опубліковану в 1895 році у Львові окремою книжкою. Первісно ця праця друкувалася на сторінках львівського двотижневика «Учитель» – органа Українсько-Руського педагогічного товариства, членом якого з 5.10.1894 року був М.Грушевський.

…Відчит про Сінькевича… – Йдеться про доповіді (відчити) М.Грушевського під назвою «Останні романи Г.Сенкевича», зроблені ним 14(26) та 17(29) червня 1895 року у львівському «Клубі Русинок» – культурно-освітньому жіночому товаристві, заснованому в 1893 році. Роботу над виступами М.Грушевський завершив 10(22) квітня 1895 року у Владикавказі. Опубліковані вони були накладом часопису «Зоря» в друкарні НТШ.

Автор звернувся до літературної діяльності Г.Сенкевича, вважаючи його однією «з видатніших фігур літературного світа не тільки польського, але й всесвітнього». Об’єктом уваги М.Грушевського стали два психологічні романи польського письменника – «Без догмату» та «Родина Поланецьких», що вийшли у світ у 1890 та 1893-1894 роках.

…на І [том] Віленського з’їзду… – Йдеться про згадувану вище збірку матеріалів Дев’ятого Археологічного з’їзду у Вільно – «Труды Девятого археологического съезда в Вильно. 1893» / Под ред. графини Уваровой и С.С.Слуцкого. – М., 1895. – Т.1. – 249 с.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 39.