Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

З татарських «легенд» Д.Маміна-Сибіряка

Михайло Грушевський

Дмитро Мамін, що пише під іменем Маміна-Сибіряка, належить до визначніших фігур в сучасній російській літературі й має свою оригінальну письменницьку фізіономію. Бувши сам родом з Уральських гір, він описує в своїх повістях і романах мало знане, часто оригінальне життя уральських і сибірських країв – сеї російської Каліфорнії з її промисловою гарячкою («Уральские рассказы», «Сибирские рассказы», «Черное гнездо», «Золото», «Три конца», «Хлеб» і ін.); повісті сі визначаються багатою, часто скомплікованою фабулою, етнографічним колоритом, отже, більш зверхньою манерою оповідання. Інша серія його оповідань – з дитячого життя й для дітей («Детские тени», «Детские рассказы и сказки»).

Подане тут оповідання взяте з найновішої його книжки: «Легенды», СПб., 1898, де подано п’ять оповідань, взятих з переказів й життя татар полудневої Сибіри; конструкція їх досить примітивна, але вони талановито передають загальний колорит з того далекого й оригінального світу, тому й уважали ми корисним подати з них дещо для нашої публіки.

Д.Мамін, син уральського священика, родився 1852 p., вчився в духовній школі, студіював медицину, права, але не докінчивши студій, звернувся до літератури. Перша визначніша його робота – роман «Приваловские миллионы» вийшов 1883 р. Пише багато, головно по журналах («Русская мысль», «Рус[ское] богатство», «Мир Божий», «Детское чтение» і ін.).


Примітки

Перша публікація: ЛНВ. – 1898. – Т. 4. – Кн. 10. – С. 87.

Подається за першодруком.

Це передмова до публікації оповідання Д.Маміна-Сибіряка «Майя» (с. 88 – 100) у перекладі М.Грушевського. В наступній книжці цього ж тому ЛНВ був надрукований його переклад оповідання Д.Маміна-Сибіряка «Баймаган» (с. 217 – 229).

родом з Уральських гір – Д.Мамін народився поблизу м. Єкатеринбурга (Свердловська), на Середньому Уралі.

з її промисловою гарячкою – Уральські гори (розташовані між Східноєвропейською і Західносибірською рівнинами) надзвичайно багаті на мінерально-сировинні ресурси. Там виявлені понад 1000 мінералів, 12 тис. родовищ корисних копалин, 55 видів самоцвітів. Широка колонізаторська і підприємницька діяльність, промислове освоєння цих багатств почалися у XVII ст. На Урал вирушили багато охочих до легкої наживи, тому М.Грушевський резонно порівняв цей період з часами «золотої лихоманки» в Америці.

етнографічним колоритом – Урал заселяли численні народності, зокрема, башкири, удмурти, комі, ханти, мансі. Їх своєрідні традиції, звичаї, фольклор використовував Д.Мамін-Сибіряк у літературній творчості.

вчився в духовній школі, студіював медицину, права – майбутній письменник у 1868 – 1872 pp. навчався у Пермській духовній семінарії, у 1872 – 1876 pp. – у Медико-хірургічній академії (Петербург), у 1876 – 1877 pp. – у Петербурзькому університеті.

звернувся до літератури – перші оповідання та роман «У вирі пристрастей» надруковані у 1875–1877 pp. у петербурзьких журналах.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 11, с. 86.