[Рец.] Проф[ессор] И.Н.Смирнов. Значение урало-алтайских племен в образовании истории русской народности

Михайло Грушевський

"Вестник и библиотека самообразования", 1903, ч. 34 и 35

Автор характеризує побут урало-алтайських лісових племен, з другого боку – степових, почасти зачіпає також побут тундри; потім виясняє становище східнослов’янської людності до степових і лісових племен. Головна ціль статті – збити погляди «українських істориків», що противставляють «туранізованим, обмонголеним великорусам кристально чистих слов’ян-малоросів».

Сей полемічний запал і зовсім невідповідні науковій студії апострофи на адресу «романтического тумана, напущенного фанатиками-украинофилами» в значній мірі, одначе, перешкоджають автору в спокійнім, методичнім досліді фактів і, хотячи сказати забагато, вроді того, що велико-росіяни менше підпали впливу урало-алтайської раси, ніж українці, автор може тільки на себе стягнути закид «романтичного фанатизму».

Головні моменти, на які вказує автор – такі: перехід урало-алтайських племен степами серед слов’янської колонізації; метизація наслідком тюркських нападів на українські оселі; осідання на Русі тюрків; відлив з степів на північ метизованих українських осадників. Значіння сих факторів на антропологічне мішання треба, одначе, обмежити значно.

Не повторяючи сказаного мною про впливи тюрків, що осідали на Русі (див «Історію України-Руси», II, с. 305–306 і 371–372), я піднесу от що: при нападах тюрків жінки забиралися в неволю, та хіба рідко підпадали гвалту; українські осадники в степах – як-то з притиском підносить автор, вели життя безфамілійне, значить, в свої родини переважно не вносили елементів чужорідних. Взагалі на підставі історичного матеріалу, яким оперує автор, не можна довести навіть значнішого антропологічного впливу урало-алтайських племен на українські, хоч би в приближенні такого, який мусимо прийняти для великоросів. Може, з часом антропологічні досліди змусять нас припускати їх. Але поки що антропологія такого важного слова ще не сказала.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1903. – Т. 55. – Кн. 5. – С. 4 (Бібліографія).

Автограф зберігається в: ЦДІАЛ України. – Ф. 401, оп. 1, спр. 45, арк. 116–117. Підпис: М.Грушевський.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 193.