Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

[Рец.] Довнар-Запольский М. Мотивы свадебных песен пинчуков

Михайло Грушевський

Этнографический этюд. Гродно, 1893, crop. 69 in 16°

Пінчуки залічуються звичайно до північних галузок українського народу, тим етнографічна студія д. Запольського безпосередньо належить до етнографії української. Студіюючи спеціально історію і етнографію Білої Русі, д. Запольський не вперше звертається до етнографії пінчуків; нещодавно в часописі «Этнографическое обозрение» (р. 1891) подав він розвідку про «Жіночу долю пінчуків», до якої безпосередньо прилягає і нова його стаття.

Тут зводить він пісенний матеріал про молоду і молодого, продаж молодої, виїзд її з батьківського дому та відносини до неї нової родини, а наостанку зупиняється коло пісень коровайних і дає пояснення на основі порівнюючої етнографії. Головними джерелами для нього були збірники пісень: Зенкевича, (Булгаковського), Бочковського і власний, приготований для «Трудів етнографічного відділу Російського товариства наук природничих, археологічних і етнографічних».


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1894. – Т. IV. – С. 191 – 192 (Бібліографія).

Довнар-Запольський Митрофан Вікторович (1867 – 1934) – білоруський і російський історик, етнограф та археограф. Учень Володимира Антоновича. Професор Київського (1901 – 1918), Харківського (1920 – 1922) та Білоруського (1925 – 1926) університетів. Співзасновник і перший директор Київського археологічного інституту (1916 – 1920), фундатор Київського комерційного інституту (1918).

Основні праці: «Очерк истории Кривичской и Дреговичской земель до конца 12 столетия» (1891), «Псторыя Беларусі», «Асновы Дзяржаунасьці Беларусі».

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 32.