«Статут друкований»
Михайло Грушевський
Як відомо, з трьох редакцій Литовського статуту була друкована лише остання. Покійний історик київський Іван Новицький в своїй розправі про селянство українське (передмова до т. І. ч. VI «Архива Юго-Западной России» і окремо, с. 52) висловив, одначе, догадку, що й Перший статут був друкований. Окрім грамоти Жиґимонта І 1522 p., де він висловлює замір видрукувати статут, Новицький навів уступ з люстрації Житомирського замку р. 1552, з копії Київського архіву, видрукуваний в його «Материалах для истории населения Киевской губернии»: «Пожитки замковые: вина и пресуд водлуг Статуту друкованого» – себто Першого. З того часу ся догадка пішла кружляти, і ще торік в своїх «Спорных вопросах по истории русско-литовского права» проф. Леонтович згадав про сю догадку: «Зістається також невиясненим питання, чи був Перший статут друкований, чи мав силу в самих рукописних копіях», і, згадуючи про грамоту 1522 p., автор додає: «Є, одначе, й документальні вказівки на те, що в Литві мав силу (действовал) Перший статут «друкований»» (с. 6 – 7) і покликується на ту розправу Новицького. З сих слів поважного знавця л[итовсько]-руського права бачимо, що догадка небіжчика Новицького увійшла в кут науки.
Ще перед кількома роками, по виході т. І, ч. VII «Архива» зауважив я, що в виданому там тексті описі Житомирського замку 1552 р. (з тої ж київської копії) згадане місце читається інакше: wodłuh statutu dochowanoho(с. 146). Се зацікавило мене і я постановив провірити се місце в основнім тексті Литовської метрики, що й зробив під час останньої подорожі до Москви. Показалося, що в оригінальнім тексті (Литовська метрика, Переписи, кн. 6, f. 121 v.) стоїть таке:
Пожи(т)ки замковые
Вина и пресудъ во(д)лугъ статуту |
Децъкованого в месте по два гроши, а з места поми(л)ного [Ставлю в ( ) букви, що стоять над лінією, в скороченнях, а | означає значок, що тоїть там при закінченні фраз.].
Заглянувши потому в саму київську копію (Київський центр[альний] архів, кн. 269, f. 902), переконався, що й там стоїть deckowanoho, тільки невиразно написане, з того й пішли ті одмінні лекції. Таким чином, «статут друкований» 1552 р. був помилкою і його з курсу науки треба викинути.
Примітки
Друкується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1895. – Т. VI. – Miscellanea. – С. 4 – 5. Підпис: М.Грушевський.
Історик звернувся до проблеми публікації Литовського статуту в зв’язку з характеристикою літератури, присвяченої дослідженню права Великого князівства Литовського (див.: Грушевський М. Історія України-Руси. – Львів, 1905. – Т. V: Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV-XVII в. – С. 620).
… з трьох редакцій Литовського статуту… – йдеться про редакції Литовського статуту 1529, 1566 та 1588 pp.
… була друкована лише остання – автор має на увазі видання друком протягом періоду чинності статутів. Литовський статут 1588 р. був виданий у друкарні Мамоничів того ж року. Після цього статут двічі видавався у XVI ст. і неодноразово руською і польською мовами у XVII – XVIII ст. У 1811 р. Статут 1588 р. у російському перекладі був надрукований у Петербурзі (Статут Вялікаго княства Літоускаго 1588. – С. 471 – 472).
Іван Новицький… висловив догадку – див.: Новицкий И. Содержание актов о крестьянах // Архив ЮЗР. – К., 1876. – Ч. VI. – Т. 1; Його ж. Очерк истории крестьянского сословия Юго-Западной России XV-XVIII вв. – К., 1876. – С. 52.
… грамоти Жиґимонта І 1522 p., де він висловлює замір видрукувати статут… – польський дослідник Францішек Пекосінський вважав, що реалізувати цей замір завадила відсутність «руських» друкарень у Великому князівстві Литовському [Piekosiński F. Statut litewski. – Kraków, 1899. – S. 15]. Степан Борисенок, натомість, ствердив, що основною причиною невидання першої редакції Статуту була відсутність протягом тривалого часу згоди з боку шляхти на її прийняття [Борисенок С. Списки Литовського статуту 1529 р. // Праці Комісії для виучування західно-руського та українського права. – К, 1929. – Вип. 6. – С. 39-40].
… в своїх «Спорных вопросах по истории русско-литовского права» проф. Леонтович… – див.: Леонтович Ф.И. Спорные вопросы по истории русско-литовского права. – СПб, 1883. – С. 6 – 7.
… т. I, ч. VIІ «Архива…» – йдеться про видання: Архив ЮЗР. – 1886. – Ч. VII. – Т. 1: Акты о заселении Юго-Западной России (1386 – 1700 гг.).
П. Кулаковський
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 37.