Пекуча справа

Михайло Грушевський

Минулого року в Трентоні, Н[ью]-Дж[ерсі], під проводом старого борця за визволення українського селянства в Галичині, колишнього співробітника пок[ійного] Павлика та Франка – Івана Бородайкевича, зав’язалось «Товариство помочі письменникам». Зібравши громадку членів, не стало воно відкладати справу на далекі часи, але, пам’ятаючи прислів’я, що «Вдвоє дає той, хто дає скоро», воно в міру того, як збирались в його касі хоч невеличкі гроші, зараз же розсилало поміч письменникам в краю і на еміграції, навіщеним нинішньою нашою культурною кризою.

На сей симпатичний почин, на се високогуманне і патріотичне діло хотів би я звернути увагу нашого громадянства та заохотити його до участі в нім до громадного приступання до згаданого товариства та спомагання його датками на вказану ціль.

Бо справа незвичайно пекуча. За політичними ударами й розчаруваннями останніх часів, здається, не досить усвідомлюється та велика національна небезпека, яку переживаємо в сфері культури, а вона тим часом дуже грізна. З року на рік, з незвичайною швидкістю минається наш культурний запас з попередніх років, не поповнюючись наново. Випродуються останки старих видань і все менше виходить нового. Властиво, тепер уже, сливе, нічого не виходить, – крім різних періодичних видань: органів різних партій, урядів, зарядів, а суто культурний скарб наш: науковий і краснописьменський не поповнюється, ні на Великій Україні, ні під Польщею та Румунією, ні на еміграції.

Вичерпані всі фінансові запаси, всі кредити, всі надії – через брак збуту, спричинений політичними й економічними кризами, всякими заборонами і конфіскатами, хибами нашого книгарства і зубожінням суспільства. А наші письменники, і ті, що позіставались на своїх місцях, і ті, котрих політичні бурі викинули за кордон, переживають, з небагатьма, дуже небагатьма виїмками, – тяжкі злидні, гірко бідують, витирають чужі пороги або пускаються на заробітки, не відповідні для їх національної і просто людської гідності.

Не встид то і сором для нації бачити в такій поневірці не раз високозаслужених і талановитих письменників та артистів, старих, зламаних працею? Не небезпека то для нашого народу, коли передчасом сходять у могилу або через нужду стають інвалідами, нездібними до якої-будь творчої праці, випробувані діячі, які на своїх плечах виносили культурну, літературну, наукову працю, приготовляючи великий епохальний національний виступ, який хоч не вінчався так, як мріялось, одначе розгорнув наш національний прапор як ніколи перед тим?

Чи люди вже так зневірились, що думають, що ті культурні сили нашому народові вже й не здадуться? Чи суспільність наша вже так глибоко «спустилась на дно», що вже й не думає підійматись, думає, що взагалі наше національне життя не підійметься? Але коли прийде час підіймати його наново, чиїми силами, чиєю працею? Хто тоді заступить тих передчасно страчених, котрих нині засуджується на голодну смерть, на передчасне інвалідство, чи то там на Великій Україні, чи в Галичині та Буковині, чи на еміграції?

Люди, які тратять віру у свою справу, тратять все, і то дуже часто тратять безповоротно. Українці, котрі в нинішній хвилі стають зневіреними і рівно-душними до нашої національної будучності, підпадають тяжкому злочинові і супроти себе, і супроти свого народу. Хто не здичів душею, не впав так низько, аби не брати до серця грізної небезпеки, яка насунула на нас, мусить в сій критичній хвилі всіма приступними йому способами рятувати українське культурне життя.

Один із сих способів – се та поміч українським письменникам і діячам, котру організує трентонське товариство.

Отже, вважаю своїм обов’язком звернути увагу на вагу і далекосяглість сеї акції, яка повинна бути підтримана якнайенергічніше приступленням в члени сеї організації та якнайсильнішою участю в її запомоговій роботі.

Адреса її голови, Івана Бородайкевича: 79 Union St., Trenton, N. J.

Примітки

Вперше опублікована: Америка (Філадельфія). – 1923. – Ч. 133. – 10 листопада. – С. 2; Свобода. – 1923. – Ч. 228. – 1 жовтня. – С. 2. Підпис: Михайло Грушевський. Дату автор не зазначив.

Подається за публікацією в «Америці».

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2013 р., т. 4, ч. 2, с. 336 – 337.