25.02.1917 р. До О. Олеся
Москва | 12.ІІ.917 |
Варіанти тексту
|
||
Високоповажаний Олександр Іванович!
Дуже зрадів і я, прочитавши листа Вашого. До мене доходили глухі поголоски, що Ви «зломились», що «залишили поезію» і т.п., дуже вони мене бентежили, і я рад тепер почути, що Ви вийшли з сеї хмарної полоси під ясне небо поезії. Видавництво тішиться, що матиме Вас своїм пайщиком і матиме змогу видати Ваші твори. Післало Послало Вам сьогодня сьогодні ж телеграму з своїм побажаннєм побажанням, а мені поручило дати поясненнє пояснення Вам, чому воно просило б Вас внести зміни в Ваші умови, і в якім напрямі можа б договоритися з обопільним задоволеннєм задоволенням.
1500 руб., котрі Видавництво пропонує Вам виплатити по виході книги, се вартість 1000 прим[ірників] за уступкою 40% (рахуючи, що книгарня, яка б купувала за готові гроші 1000 прим[ірників], меньше менше як 40% уступки мабуть не взяла б). Видавництво вважає, що паралельна торговля автором і видавцем дуже погано відіб’ється на збуті, і тому дуже просить Вас згодитися взяти гонорар грошима, а не книгами – тим більше, що й доставити Вам 1000 прим[ірників] до Київа Києва по теперішньому неможливо, а головно, що се зараз заплутає торг (почнуть книгарі вимірковувать, де дешевше взять, в видавництві чи у автора, торгуваться, відкладать і т. ін.).
Кошти видання тепер так здорожіли, що дать авторови авторові третину з видання неможливо, навіть четвертину трудно. Рахується, щоб дати якийсь значнійший значніший гонорар, треба друкувати більше 4000 примірників. Тому видавництво пропонує друкувати 5000 – тоді зістанеться і на гонорар, і на риск, і на заробіток видавництву. Меньше 4000 прим[ірників] ніяк не варто; але при 4000 більше 1500 р. трудно щось заплатити. При 5000 прим[ірниках] можна піти і вище 1500 руб., особливо условно – як напр[иклад] книга обійдеться не дуже вище теперішньої розцінки (друкарні прибавляють трохи не щотижня і не можна навіть вгадати, що порахує друкарня при виході книги, скажім, в маю: порахують відповідно до того, які тоді будуть ціни, тільки з тою умовою і беруть замовлення) або що як вона скоро роспродається розпродається – скажім за 2,5 роки, а не за 5. Тільки б бажано, щоб тоді всіх грошей не платити по виході книги (через місяць, як писали), а частину перенести на пізнійше пізніше – скажім як розійдуться перші 2000 примірників.
Якби Вам треба було якусь частину грошей зараз, по одержанню одержанні рукописи, то Видавництво на се, певно, згодиться.
Після видання нової книжки поезій раді б вони взятися за розпродані попередні томи. Отже в коротких словах:
Меньше 3000 примірників друкувати не варто.
При 4000 прим[ірників] як платити зараз, то більше 1500 р. трудно; як не зараз, то 1000 прим[ірників] треба рахувати з 30% – значить 1750 р.
При 5000 видавництво, я певен, згодиться прикинути, бо єсть з чого, тільки що відразу більше 1500 р. трудно йому виплатити, – що зможе прикинути, то потім.
Отак поміркуйте і напишіть Вашу гадку, і присилайте перші аркуші скоро.
Мій щирий привіт – не ділєтанту дилетанту добровольцеви добровольцеві, а справжньому мистцеви митцеві нашої поезії, нашої літератури!
М. Г.
Пай Вам зарахують, як схочете: чи тепер, чи потім. Пай 100 p., для рішаючого голоса два паї.
P.S. Мені здавалось би – тільки що я не знаю Ваших думок і обставин – що Вам було б найкраще згодитись на 5000 прим[ірників], взяти зараз 1500 р. – 500 по присилці рукописи, а 1000 по виході книги – але не пізнійше пізніше 1 вересня, а решту що може вид[авництво] накинути – нехай виплатить після продажі двох тисяч. Коли виданнє видання вийде не дуже дорого, я думаю воно могло б накинути від 500 до 1000 р. Коли б Ви принципіально згодились на се, я б постарався се вияснити.
Ваш щирий М. Г.
Примітки
Публікується вперше за автографом (Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського, ф. 15, № 1707).
Місце написання – за змістом.
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 229 – 231.