Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

5.09.1885 р. До І. Нечуя-Левицького

Владикавказ Серпня 24

Варіанти тексту

Високошановний добродію Іване Семеновичу!

Ласкавий лист Ваший, що писали Ви ще 5-го, тільки учора ді[й]шов [до] мене – поки я їздив, він вилежувавсь. Спасибі щире Вам за єго його, добродію, за Вашу прихильність та ласку, за Ваше піклування. Висвободили мене од усіх митарств, що заставляють дорогу молодим писарцям, такої послуги не можна забути, не можна й подякувати добре, тільки щораз скажу спасибі, щире спасибі. Дуже радію, довідавшися, що хвалити Бога, трохи поздоровшали Ви, сили набралися гля для роботи… Хвала Богу, такі сили, як Ваші, дуже потрібні громаді, найбільше у оці часи: старі діячі один за другим зникають, зостаюцця зостаються самі пуцверінки й нема кому їх до путя пуття довести, направити, научити.

Я доживаю остатні останні вільні часи й збераюся збираюся до школи, за літо написав дуже небагато – розледащів був трохи; може в осені поправлюсь, а зімою зимою й весною знову не можна буде – остатній останній екзамен, самі здорові знаєте; хоч я вчився й не погано, але буде ще коло чого походити. Через се й не знаю, що сказати про кінець повісті. Як я писав вже Вам, вона в мене скінчена, але здаєцця здається, що вона тепер мене не здовольнить, а чи втраплю переробити, не знаю. Чи не могли б зараз почекать? Як на Вашу думку?

Ну, тепер підуть прохання й комісії мосці Вашій. Я бачте, пробуваючи сего цього літа на Вкраїні й слухаючи страховинні оповідання про народовців, набрався й сам ляку й тепереньки думаю, як би так ізробить, щоб наймення мого не можна було дізнатись. Через се дуже прохаю Вас, добродію, як тільки можна, одписать у редакції, щоб поскидали з писань моїх визнаки ознаки міста й часу, коли вони писані, в тексті як є де назвиська міст і річок – Владикавказ, Тифліс, Терек, Кура, або що таке – щоб попереміняли якось, й от ще що – як посвяту «Остатної куті» написали Ви вповні – «Грушевським», то щоб поставили тільки один инициал «Г.» От яка прохань яке прохання переляканого школяра, вважте на її неї, добродію, й порадьте.

Спасибі Вам, що попросили переслать мені «Джугура». Просив би я, щоб редакції, що будуть друкувать мого, зоставляли напечатки і окрім того рецензії, які будуть, чи то народовські, чи ляські, чи свято-юрські зоставляли гля для мене. Тілько не знаю, чи вільно тепера поштою пересилати з Галичини? В Київі Києві мені казали, ніби можна тільки через цензурний комітет, хай єму йому?.. Тоді може краще передавать через кого, як буде їхать в Росію звідти, або що, а щоб той вже пересилав… чи й так не можна?

Й іще прохань прохання: чи не можна дещо буде надрукувать в тутешніх виданнях, київських й одеських, усе ж таки воно мов би трохи рідніше? Чи може трудно – от і Ваше виходило або окрімими окремими виданнями, або передруковували з галицьких, як «Миколу Джерю»…

От і усе здаєцця здається, що хтів хотів попросити, вибачайте, будьте ласкаві. Зоставайтесь здоровенькі! Щиро шануючий і завжди Вам служити готовий М.Грушевський.

P.S. Може «Св[ятого] Петра» й не друковать друкувать, коли в єму йому тільки й смаку, що мова? Щоб потім не дорікали як дурницею?

З 1-го жовтня адрес мій тихлизький тіфліський.


Примітки

Публікується вперше за автографом (Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського, ф. 1, № 27872).

Місце та рік написання встановлено за змістом.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 40 – 41.