Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Прозові твори

Михайло Грушевський

Прозові тексти М.Грушевського цікаві і як документ доби, і як естетичне явище. Відчитання автографа, підготовка до друку не лише дають змогу ознайомитись із творами, раніше не публікованими, але також вивчити інші, зовсім до цього невідомі аспекти їх існування: історію створення та функціонування тексту, роботу автора чи редактора над ним, шлях до читача. Природно, що майже кожен прозовий твір М.Грушевського має свою джерелознавчу й текстологічну специфіку, і саме вона висвітлюється у коментарях. Це інформація про першу публікацію, вказівка на джерела тексту, що дійшли до нас, їхня характеристика, висновок упорядника про те, яке з цих джерел слід вважати найавторитетнішим, а також міркування про час написання твору.

Другим обов’язковим елементом є т. зв. реальний коментар, що містить пояснення реалій і ситуацій, які трапляються у творі.

Відомо, що М.Грушевський починав свій творчий шлях саме як письменник. Однак дотепер чимало його літературних текстів, в основному ранніх, не друкувалося. Значний масив творів, які не публікувалися за життя автора, вперше були надруковані у виданні: Михайло Грушевський: Із літературної спадщини. – Нью-Йорк; Київ, 2000, де їх відчитання з архівних автографів, підготовку до друку та коментування успішно виконала науковець Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України к. ф. н. А.О.Шацька. Висловлюю щиру вдячність колезі за люб’язний дозвіл скористатись її коментарем і джерелознавчими знахідками.

Проте, готуючи це видання, ми продовжили роботу з автографами та друкованими джерелами, в результаті вдалося відчитати деякі складні фрагменти рукопису, уточнити композицію, датування, у деяких випадках відшукати нові аргументи для з’ясування творчої волі автора. Окрім того, сюди увійшли всі відомі на сьогодні з архівних джерел тексти завершених і незавершених творів М.Грушевського. Звісно, це видання є лише черговим етапом у вивченні спадщини Великого Українця, а нові розшуки й дослідження подарують нові знахідки.

Якщо твір зберігся у кількох автографах (повних чи неповних), коментар до нього містить інформацію про ці автографи за хронологічним порядком під заголовком «Джерела тексту». У цьому випадку упорядник обирає джерелом основного тексту, як правило, найпізніший за часом створення та найповніший автограф, вказуючи на те, за яким джерелом здійснюється публікація. Якщо твір відомий нам з єдиного джерела (рукописного чи друкованого), – розділ «Джерела тексту» окремо не подаємо.

Твори публікуються за хронологічною послідовністю, тобто за часом їх написання. Більшість своїх текстів М.Грушевський датував у автографі, однак не завжди ці дати збереглися, зокрема, через неповноту окремих архівних документів чи їхні механічні пошкодження. Деякі більші за обсягом твори мають кілька проміжних дат (наприклад, фіксують час завершення автором окремого розділу), але в цьому випадку зазвичай письменник не позначав рік написання. Не датовані автором тексти упорядник спробувала датувати на підставі низки аргументів, про які повідомляє читача.

Ще одна особливість точного датування текстів М.Грушевського: до 1894 р. назви місяців, уживані ним, не завжди відповідають сучасній мовній нормі. Про такі розходження зазначаємо у коментарі, а тут подаємо назви місяців, як сам М.Грушевський перелічив їх у листі з 1891 р. до А.Ямпольської: січень, лютий, березень, квітень, травень, липець, червець, серпень, жовтень, листопад, грудень, студень (ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Спр. 273. – Арк. 28 зв.).

Низка прозових творів М.Грушевського згадується у його листуванні, зокрема, з І.Нечуєм-Левицьким. Цитуючи цей матеріал для з’ясування історії тексту чи уточнення дати написання, будемо посилатися на видання: Листування Михайла Грушевського. – Серія «Епістолярні джерела грушевськознавства». – Т. 1 / Редактор Л.Винар, упорядник Г.Бурлака. – Київ; Нью-Йорк та ін., 1997; Листування Михайла Грушевського. – Серія «Епістолярні джерела грушевськознавства». – Т. 3 / Редактор Л.Винар, упорядники Г.Бурлака, Н.Лисенко – Київ; Нью-Йорк та ін., 2006. У тексті коментарів скорочено подаємо: «Листування…», том і сторінку.

Г. Бурлака