Літературна спадщина Альфонса Доде

Михайло Грушевський

Минуло рік з дня смерті славного французького новеліста, безперечно, – одного з найбільше популярних письменників у сучасній світовій літературі. Подаючи торік, по гарячих слідах життя покійного письменника, коротку його біографію (Л[ітературно]-н[ауковий] вістник, 1898, кн. IV), наша редакція заповідала на пізніше огляд його літературної діяльності.

Була гадка, що заповіджені зараз по його смерті мемуари його сина Леона Доде, під голосним титулом «Daudent intime» принесуть інтересні матеріали для зрозуміння літературної фізіономії Доде и його писань, але ся надія не справдилася. Опубліковані торік мемуари Леона Доде могли здивувати хіба своїм бідним змістом; се була купа банальних фраз, порожньої риторики, де більше було позування самого автора, правдоподібно, несвідомого, як якихось реальних звісток про його славного батька.

Взагалі посмертна література Доде принесла небагато, й найліпшим джерелом для пізнання сього письменника, окрім самих його творів, що через свій суб’єктивізм дають дуже багато для пізнання автора, зістаються його автобіографічні писання: «Trente ans de Paris», особливо «Histore de mes livres» і книжка його вірного друга й опікуна – старшого брата Ернеста п[ід] т[итулом] «Mon frére et moi». У власних творах і в сих писаннях особа Доде й його літературна фізіономія відбилася так виразно, що можна й дарувати сю бідність мемуарної літератури.

Відсилаючи цікавих до згаданої коротенької біографії Доде, зладженої д-ром Франком, я тут пригадаю лише кілька моментів з його життя, що будуть потрібні нам для зрозуміння його літературної творчості.

Грушівський хутір, 1899.

Примітки

Перша публікація: ЛНВ. – 1899. – Т. 7. – С. 179 – 196; Т. 8. – С. 15 – 31, рубрика: «Із чужих літератур».

Подається за першодруком. В нашому е-перевиданні ця велика стаття розбита на розділи із назвами відповідно до змісту.

Минуло рік з дня смерті – А.Доде помер 16 грудня 1897 р.

Подаючи торік… коротку його біографію – йдеться про статтю І. Франка «. Його остання повість. 70-ті роковини вродження Генріка Ібсена» (ЛНВ. – 1898. – Т. 2. – Кн. 4. – С. 52 – 61). Також у першій книзі ЛНВ за 1898 р. друкувалися три оповідання А.Доде в перекладі з французької І.Франка: «Спомини шефа кабінету», «Лекція історії», «Свято дахів» (с. 310–328). Там само в рубриці «Із чужих літератур» І.Франко подав коротку інформацію про смерть А.Доде.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 11, с. 102 – 127.