Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

2.09.1907 р. До М. Грушевського

Київ 20/VIII.907

Варіанти тексту

Дорогий Пане Професор!

Я боюсь, що з приводу порядку в надрукованих дотепер (5-х) аркушах статей знов вийде історія і П. Професор гніватимуться на моє самоуправство, тим часом, коли все так виходило, що вказівки П. Професора приходили вже по надрукованню надрукуванні дотичних аркушів. Ось так і з віршом Олеся: не можна його дати ані по Винниченку, ані по Порші, бо він вже поміщений по «Роковинах», заки П. Проф. встигли призначити його куди инде інде.

Я ж при укладанню перед тим руководився поки що порядком віршів, поданих мені в листі П. Проф. з 23/VII ст. ст., очевидно заховуючи се й порядок остільки точно, скільки позволяла на се величина призначених на вірші місць. І так Олеся я повинен був властиво помістити першим, та місце було замале, через те я дав Марітчака по «Шумі», а Олеся по «Роковинах» ще й для того, щоби, так сказати, до важної статі статті допасувати вірш значнійшого значнішого поета і т. д.

Потім П. Проф. дали инший інший порядок, та вже запізно було. Тепер приходиться по Винниченку дати Будяка на цілу сторону (він якраз і вийде на цілу сторону), а по Лиманськім, може, Семенченка, а по Порші хиба хіба Николаїва. Грабовського, може б, дати знова знову на окрему сторону по «Темах», перед оглядом з Галичини або перед «Темами» по «Єрусалимі». Значить, з Грабовським було б в сій книжці 6 віршів.

Але щодо того дальшого порядку, то П. Професор ще встигнуть написати. А з друком треба конечно спішитися, бо й так книжка не вийде до 25-го, а спізниться, і письма треба. Поки що про складаннє складання X книжки нема що думати, бо зараз роботи є на всі руки, навіть оповістки ЛНВ нема кому складати, все зайняте «Історіє[ю]» і ЛНВістником ЛНВісником. Як справа стоїть з Лиманським – про те я написав в останньому свой[о]му листі, а що перед тим не написав, то не з недбалости недбалості, а через те, що сам не знав, скільки сторін буде, бо до того часу не були переломали. Щоб дати доказ, що я пам’ятаю про порученнє поручення написати про се, я в кождому листі згадував, що не пишу, бо не знаю. Переломано його аж по вискладанню 3[-х] розділів, бо не було кому ломати ламати, були зайняті ломаннєм ламанням Винниченка. Тепер П. Проф. знають докладно, як справа стоїть, тож прошу написати зараз, чи піде 3-ий розділ, чи ні. Кажу тільки, що ще багато осталось, що зрештою самі П. Проф. побачать, бо висилаю решту до справлення.

«Історії» IV тома видруковано 17 аркушів, а вискладано 20 аркушів, а VI – 16, і 16-ий сподіюся сподіваюся завтра вислати П. Проф. до коректи. Зецерів маємо мало, ось що. До того, як на лихо, знова знову один з наших, а власне Погребной, захорував і поїхав кудись. Дуже здав би ся хоч один ще, таки з львівських, хоч на 2 – 3 місяці, аби підігнати VI том. Я як можу налягаю і на другий тиждень сподіюсь сподіваюсь, що буде вискладено 20 аркушів.

Сьогодня Сьогодні Кошовий дав таки дальшу частину статі статті; мабуть, дотягне до первісної норми – 18 сторін; чи посилати П. Професору до коректи? Цензор вернув нині статю статтю Піснячевського; друга частина слабо зачіплена, але з першої таки, мабуть, неможливо буде щось зробити. Зрештою посилаю її П. Професору ще раз, а на своїй відбитці вичеркую усі зазначені цензором місця. Може, тим часом можна дати кому до переробки. А найліпше хиба хіба довший якийсь загальний вступець – напр., резюме з першої части – помістити [в] другу. Не знаю тільки, чи автор на се згодиться.

Скрипти, післані послані П. Професором, я одержав; тільки ж в «В[еликім] шумі» між тою частиною V розд[ілу], яка вже була в конторі, а щойно присланою, бракує 4[-ри] сторони – 75 – 78 [сторін] включно. Про се сповіщаю заздалегідь. А що вони не в нас пропали, то доказом сього служать помітки П. Проф. на останній стороні давної давньої частини і на першій отсеї, а між тим я не пригадую собі, аби ще коли-небудь прислано було сюди окремо 4 сторінки.

П. Проф. пишуть, що приїдуть сюди аж по першім, але, на мою думку, було б конечно потрібним приїхати ще таки на той з’їзд. По-перше, тоді будуть ту[т] позамісцеві члени комітета спадкоємців, а по-друге, таки належало б бути на самім з’їзді. Невідомо поки що, як віднесуться до нього Грінченко і К°, чи візьмуть участь, чи [ні], але дехто з них, як, напр., Матушевський, напевно буде. При таких оказіях, я гадаю, треба бути ще й тому, аби берегти від усяких можливих впливів деяких потрібних людей, як, напр., Чикаленка. А на всяких таких з’їздах, як звісно, ріжно різно буває, і все-таки безпечнійше безпечніше мати людей під безпосередним безпосереднім доглядом і кермуваннєм кермуванням. Зрештою П. Проф. краще видно, як треба поступити.

Багато дуже неприємних річий речей приходиться мені вислухувати від ріжних різних людей за оту кляту «Дору», а далі гірше стало; вже і з провінції зачинають від передплатників приходити листи з лайками і обуреннями за поміщаннє уміщення сього оповідання. Поки що, на щастє щастя, в мене є тільки один такий лист, може більше не буде, хоч те, що тут написано, менш-більш годиться з тим, що мені з ріжних різних боків устно усно говорено про се. Зате автор листа, якийсь Маненко, майже грозить агітацією проти «Вістника» «Вісника». Сам він з Полтавщини. Зовсім не здивуюсь, як напише ще що в сій справі Жебуньов – він теж «критик». А Маненкови Маненкові хиба хіба треба буде що відписати, чи як?

Котик держиться дуже солідно, поки що не видно на нім деморалізуючого впливу Сидоряка і Скрипчука, і [я] вповні з нього вдоволений. Сидоряк, як я писав, спокірнів трохи і вже більше нічого подібного не говорить. Коби тільки складав «Історію», а то страшенно йому сього не хочеться. Я щодня товчу йому, що треба головно як можна найбільше налягати на VI том. Якось би то треба контролювати його рахунки, а власне про його самого роботу і коректи, тільки як? Може б, якось ввійти в конфіденцію з Постоєм? Я нині знова знову виплатив Сидоряку 50 руб. В касі осталось тільки 106 руб., а сьогодня сьогодні Гайденвурцель прислав рахунок за папір на VI книжку, але ще грошей не впоминався. Гроші вже би можна прислати, бо знов назбирається ціла купа рахунків.

Завтра друкую 6-ий аркуш «Вістника» «Вісника» з Будяком, иншої іншої ради нема-хиба хіба що завтра прийде лист зі змінами.

З глибоким поважаннєм поважанням

Ів.Джиджора


Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 145 – 146 зв., 152 – 152 зв.).

Місце написання встановлено за змістом.

Ось так із віршом Олеся… – Тут і далі у даному листі при згадках авторів, назв творів, статей чи оглядів, які готувалися до друку у VIII-IX книжці ЛНВ, див. коментар до листа М.Грушевського від 21 (8) серпня 1907 p., де подано зміст книжки.

Було б конечно потрібним приїхати ще таки на той з’їзд. – На з’їзд Української радикально-демократичної партії М.Грушевський не приїхав. Він прибув до Києва 5 вересня (ст. ст.) 1907 р. Див. коментар до листа М.Грушевського від 9 вересня (27 серпня) 1907 р.

…за оту кляту «Дору»… – Див. коментар до листа І.Джиджори від 30 (17) серпня 1907 р.

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 142 – 144.