3.09.1907 р. До М. Грушевського
Київ | 21/VIII.907 |
Варіанти тексту
|
||
Дорогий Пане Професор!
Висилаю 6-й аркуш ЛНВістника ЛНВісника і другу половину 16-ого аркуша VI тома «Історії». Завтра робимо передрук «Молоха», а дальше знова знову піде аркуш за аркушом ЛНВістника ЛНВісника.
Дуже багато в сім місяци місяці роботи в друкарні, так що не мож з усім встигнути на час. До складання ще можна б найти робітників, та до ломання ламання і коректи рішучо мало. В конторі я поки що мушу собі давати раду з Котиком, бо про Тарасенка я не маю жадної звістки від П. Проф. Коби хоч від вересня наладити діло в конторі, щоб я міг виключно вже тоді засісти в бібліотеці за свою роботу, що тепер для мене майже неможливо. Про Доманицького я вже писав, що він назад повернув в Петербург і не зараз звідтіля поверне, через те про його поміч нема що й говорити.
Зладженнє Зладження показчика покажчика взяв на себе Котик, розуміється, в часі поза роботою в «Вістнику» «Віснику». Тільки, на мою думку, при виладженню виладженні показчика покажчика зовсім не треба в’язатися попереднім виданнєм виданням, порівняннєм порівнянням сторін і т. д., бо се може ввести часами плутаницю, а головно, не дає ніякої певности певності, що робота справді вірно зроблена. Найкраще, я думаю, зачати читаннє читання з першої ж сторони й дотичні імена і назви винотовувати під дотичними буквами, а пізнійше пізніше, по перейденню цілого тома, імена під кождою буквою укласти в альфабетнім порядку і край. Потім, очевидно, ще можна порівняти новий показчик покажчик з старим.
Неприємну рецензію на нас написав Дорошенко в «Раді». Я читав її в рукописі і відповідні місця, так сказати, опротестував, але, як П. Проф. самі знають, мені рішучо спротивитися поміщенню їх незручно було, виходило б, що ми <сильно> давимо «свобідну критику». Якби сама редакція вважала відповідним не містити сього, то друге діло. Я тілько тільки зробив, що не пустив-таки порівняння «Вістника» «Вісника» з погляду белетристики з «Н[овою] громадою», де ся остання виходила куди краще за «Вістник» «Вісник». Можна написати контр-статю статтю, де можна полаяти саму «критику», бо вона в самій річи речі доволі дрантива, а при тім реабілітувати скритиковані статі статті і т. д.
Дмитро як служачий – слухняний і добрий, хоч дуже повільний, але призвичаїти його до почасти конторської роботи не вдається; задурний на се і якись безмисний. З Залізняком, а тим більше з Квасницьким, в ніяки ніякі умови ввійти не можна, бо раз, вони не згодяться взяти урльоп з «Ради» і неможливо для них навіть, а друге, особливо з Квасницьким, з инших інших причин не можна.
В конторі нічого нового, а в друкарни друкарні йде сяк-так. Подаю жалобу до П. Професора, а навіть готов внести таку ж офіціяльну офіціальну жалобу до дирекції Спілки на адміністрацію Спілки. Вони там просто кплять собі з нас чи що. Вже цілий місяць благаю прислати відповідні книжки для магазину, аби щохвиля не компромітуватися компрометуватися перед покупцями, що в нас нема потрібних книжок В[идавничої] сп[ілки] і Т[оварист]ва – а вони хоч би оком моргнули. Контора опинилася в положенню положенні діда, який балакав з образом. Що вони там роблять, сплять чи пороз’їздилися? Дякуючи тому, ми маємо багато неприємностий неприємностей, а головно терпить на тім справа книжок і репутація магазину.
З глибоким поважаннєм поважанням
Ів.Джиджора
Примітки
Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 148 – 149 зв.).
Місце написання встановлено за змістом.
Завтра робимо передрук «Молоха»… – Йдеться про п’єсу В.Винниченка, опубліковану у VIII–IX книжці ЛНВ.
Неприємну рецензію на нас написав Дорошенко в «Раді». – Йдеться про огляд-рецензію: М.Ж. [Д.Дорошенко]. З українських журналів. Літературно-науковий вістник, книжки VI та VII // Рада. – 1907. – 21 серпня. – № 189. – С. 2 – 3.
Світлана Панькова, Володимир Пришляк
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 145 – 146.