19.08.1907 р. До М. Грушевського
Київ | 6/VІІІ.907 |
Варіанти тексту
|
||
Високоповажаний Пане Професор!
Вертаю ще раз до статі статті Піснячевського; шкода, аби вона так і осталась ненадрукована. Першої частини, розуміється, не можна вратувати врятувати, та чи не далось би зробити що з другою частиною, яка, на мою думку, важнійша важніша за першу, а менш «небезпечна». Я підозріваю, що Опатовському по такім вступі просто не хотілося вже читати дальшої части, де він, певно, думав, що там ще «гірше» і просто збрехав, буцімто він її читав. Так чи не було б вказане поїхати мені з нею ще раз до Опатовського та відвоювати її і в дальшій книжці помістити з відповідним переробленнєм переробленням та доробленнєм доробленням вступу. Наколи б П. Професор вважали се добрим, то прошу мені дати потрібні вказівки і прислати назад цензорську коректу. Надзвичайно гризе мене отся ціла справа, тим більше, що не знаю, як П. Професор подивляться на пороблені мною зміни в сій книжці.
Щодо критики на «Дісгармонію» «Дисгармонію», то я б радив завернути «редакційну примітку» до статі статті Стешенка Франку назад з дорученнєм дорученням доконче таки написати паралельну статтю про згадану книжку. А то пускаючи тільки саму статю статтю Стешенка, ми або будем стояли на ес-децькім становищі, або будем давали неустанно на поміщувані в нашім журналі статі статті – голословні голослівні застереження чи що. Одно і друге дуже незручно, бо виходить якось, буцімто керма, так сказати, відділу критики висувається редакції з рук, яка тільки й зазначує себе примітками. Часу, думаю, ще стане, тільки хай би Франко зразу прислав свою статю статтю до прочитання П. Професору, а тоді, коли б вже було запізно, не присилалось би її П. Професору в коректі.
Чом се не присилають дальших статей для сеї книжки ЛНВістника ЛНВісника? Напр., «Середніх віків» ще й досі нема. Матушевський вже приніс свою статю статтю «З росийського російського життя» – на 30 сторін. Зміст її: Акт 3 червня в світлі инших інших актів (порівняннє порівняння указу про розпуск 2-ої Думи з таким же про роспуск розпуск 1-ої. В таборі переможців і переможених: історичні документи (Про акт обжалування порт-артурців). Так я прошу дати розпорядження щодо тої статі статті і статі статті Лоз[инського] про Гарібальді. Розуміється, що Матушевському я нічогісенько нічогісінько не говорив, а сам він написав proprio motu.
Котик показується поки що працьовитим, але поправляти мови він бодай зараз не може, замало знає в тім напрямі. Через те мушу такі річи речі робити сам, тим більше, що Скрипчук держиться, як звичайно, «на відлеті».
Що робити з «Історією»? Чи спроваджувати ще одного зецера або, може, тільки лякати тим Сидоряка, який дуже боїться конкуренції з того боку, а рукопис дати до переписання, очевидно скинувши надбавку за складання оригіналу і тою надбавкою з чимось ще оплачувати переписчика. Може би, у Львові можна знайти якого тямущого (може, Козловський міг би по вечерам?) – а П. Проф. могли б на місци місці переглянути і вже готовий пересилати. А то дуже трудно приходиться підганяти. А випустити книжки доконче треба восени.
Прошу вибачити-тут під час моєї неприсутності післали послали П. Професору здуру кілька дурниць, присланих для «Вістника» «Вісника». Шкода їх читати. Дуже погано влізло нам тих два дни дні сьвят свят і спровадило застій в друкарни друкарні, так що П. Проф. через цілий тиждень, мабуть, нічого не будуть мали до коректи.
З поважаннєм поважанням
Ів. Джиджора
Примітки
Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 117 – 118 зв.).
Місце написання встановлено за змістом.
Вертаю ще раз до статі статті Піснячевського… – Тут і далі у даному листі при згадках авторів, назв творів, статей чи оглядів, які готувалися до друку у VIII-IX книжці ЛНВ, див. коментар до листа М.Грушевського від 21 (8) серпня 1907 p., де подано зміст книжки.
Щодо критики на «Дісгармонію» «Дисгармонію»… – Йдеться про критичну статтю І.Стешенка на видання: Винниченко В. Дисгармонія. Драматичні картини на 4 дії. – К., 1907 р. На прохання М.Грушевського І.Франко переглянув статтю («наївну, і школярську») і подав до неї замітку від редакції. Ще не отримавши даного листа І.Джиджори, М.Грушевський висловив таку саму думку І.Франкові:
«Щодо Вин[н]иченка, то я думав, що Ви дасте паралельну до Стешенка статтю, коли ж се йде як редакційна замітка, то я позволю собі її трохи змінити» (Листування Михайла Грушевського. – Київ; Нью-Йорк; Париж; Львів; Торонто, 1997. – Т. І / Ред. Л.Винар; упоряд. Г.Бурлака. – С. 99; лист від 12 серпня (30 липня) 1907 p.).
Рецензійна стаття І.Стешенка опублікована: С-ко Ів. Художня дізгармонія дисгармонія (з приводу п’єси д. Винниченка) // ЛНВ. – 1907. – Т. 40. – Кн. X. – С. 116 – 121. Редакційна примітка І.Франка була замінена на ще одну рецензію: Крушельницький Антін. Життєва дізгармонія дисгармонія й гармонія // Там само. – С. 109 – 115.
Матушевський вже приніс свою статю статтю «З росийського російського життя»… – Див. листи І.Джиджори від 9 серпня (27 липня) та 17 (4) серпня 1907 р., лист М.Грушевського від 21 (8) серпня 1907 р. та коментарі до них.
Світлана Панькова, Володимир Пришляк
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 123 – 124.