Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

16.08.1907 р. До М. Грушевського

Київ 3/VІІІ.907

Варіанти тексту

Високоповажаний Пане Професор!

Сегодня Сьогодні вислано П. Професору останні півтора аркуша ЛНВістника ЛНВісника і окладинку обкладинку. Книжка вийшла сегодня сьогодні по полудни полудні; а завтра буде вислано у Львів 900 прим., а окладинку обкладинку окремо, щоби можна було на час зложити її, заки книжка прийде. Останніми днями якось передплата не надходила, а в касі по ріжних різних виплатах, як платні конторщикам, осталось ще 410 руб., з яких я завтра заплачу [за] VII кн[ижку] – але під тою умовою, що завтра невідмінно буде вислано 900 прим. до Львова, инакше інакше годі було б чого-небудь добитися від них. А також заплачу цензору 10 руб.

В тих днях знова знову двох наших зецерів чомусь не прийшли до друкарні (Забіяка і Зайцев), через що задержався 17-ий аркуш IV тома і коректа. Говорив я про сю історію з управителем, і він на них наложив за се кару, а заявив готовість готовність прийняти на їх місце двох нових. Може, те трохи полякає зецерів инших інших, але Зайцева, може, треба буде лишити, бо він досить добре складає.

Докладне справозданнє справоздання з друкарських робіт казав нині дати Сидоряку; не знаю, чи він се зробив. Сподіюсь, що IV том дасть випустити на означений термін. На мою думку, головна хиба хіба в наших ділах друкарняних в тім, що ми надто вже зв’язали їх з особистим інтересом Сидоряка, а власне в тім, що він хоче сам усе ломати ламати із-за надбавки, яка йому за се дістається. Коли сказати йому що-небудь в тім роді, щоби він, напр., таке або инше інше ломаннє ламання доручив кому иншому іншому, так зараз же говорить: «Не можна, бо я на тім трачу».

Ось я питав його, чи можливо було б тепер складати збірник П. Проф., щоб випустити його на осінь, то він зараз заявився проти того, бо, мовляв, йому ніколи було б ломати ламати, а кому иншому іншому не можна дати, бо він богато багато стратив би через те. Я гадаю, що нашої видавничої роботи не можна регулювати такими інтересами Сидоряка і робити її виключно від тих інтересів залежною. Тут доконечно треба би поставити якісь границі між одним а другим і загалом сю справу роз’яснити.

Сегодня Сьогодні в «Раді» замалим не подали статі статті Богдана Барвінського з «Руслана», де він, сповіщаючи про задумане виданнє видання Археографічною петерб[урзькою] комісією корпуса Литовсько-руських літописей літописів, розсипав свою ерудіцію ерудицію, з деякими «критичними» увагами про д[е]які праці з того обсягу. Так я, дізнавшись про се, казав подати тільки звістку про нове виданнє видання і пояснив, що передруковувати чужі статі статті «Раді» незручно. Се тим більше незручно, бо Барв[інський] по своїм симпатіям порозписував похвали польським ученим.

Сегодня Сьогодні приходив Перетц і при тій нагоді дуже обурювався на відому статю статтю Єфремова. З Єфремовим я теж бачився, дуже квасна в нього міна, хоч був дуже чемний. Обіцяв зайти до мене, бо в нього, як казав, є якесь діло до мене. Як буде, то напишу. Заходить ту[т] часто Залізняк і дуже вздихає за тим, аби П. Проф. могли перебратися в Київ, тоді, каже, українство стало б на ноги. Притім, одначе, жалується дуже, що в «Раді» Грінченка зовсім ігнорують, не подаючи ніколи найменшої звістки ані про нього, ані про його твори. Не можу поки що виміркувати, чи він, Залізняк, ще такий «несвідомий зла і добра», чи тільки таким прикидується.

Зрештою нічого більш нового нема.

Я на хвилю не можу забути тої поганої історії з ЛНВістником ЛНВісником. Дальших статей до сеї книжки нині з Львова («Середні віки», Лозинський), ані тутешних тутешніх поки що не прислано, а тим часом їх треба, бо в тім тижни тижні надрукуємо 2 – 3 аркушів і треба дальше складати.

Вчера Вчора післав послав я 3 н[оме]ри «Киевлянина». Прошу вибачити, що трохи пізно, тільки ж я не встигаю часом рівночасно слідити за ріжними різними газетами. Вчерашнє Вчорашнє «Новое время» помістило довгу статю статтю про націоналізацію школи для всіх 102 народностий народностей; чи в тім числі і нашої – не знати, бо про се не говориться нічого в тій статі статті.

З поважаннєм поважанням

Ів. Джиджора


Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 111 – 112 3В.).

Місце написання встановлено за змістом.

…завтра буде вислано у Львів 900 прим. – Щомісяця інспектору друкарень, літографій та книжкової торгівлі подавалися відомості про дату виходу книжок ЛНВ та кількість примірників, які посилалися до Львова. Так, І книжки було відправлено 800 примірників; II – 1000; III – 900; IV-VI – по 2000; VII і VIII-IX – по 900 (ДАК, ф. 287, оп. 1, спр. 58, арк. 100 – 130).

…казав подати тільки звістку про нове виданнє видання… – Інформацію про видання корпусу «Полное собрание русских летописей» було подано у традиційній рубриці «Ради» – «З наукового, літературного та артистичного життя» (1907. – 4 серпня. – № 177. – С. 4).

«Середні віки», Лозинський… – Йдеться про зміст VIII-IX книжки ЛНВ. Див. коментар до листа М.Грушевського від 21 (8) серпня 1907 р.

Вчера Вчора післав послав я 3 н[оме]ри «Киевлянина». – Ця чергова (липнева) «порція» публікацій Т.Флоринського, спрямованих проти М.Грушевського та українства (№ 193, № 203, № 206), поклала край терпінню вченого і послужила поштовхом до написання статті «На українські теми. Грім та не з тучі…» (ЛНВ. – 1907. – Т. 39. – Кн. VIII-IX. – С. 385 – 391). Див. коментар до листа І.Джиджори від 12 вересня (30 серпня) 1907 р.

Вчерашнє Вчорашнє «Новое время» помістило довгу статю статтю про націоналізацію школи… – Див.: Антонович А. Принципы русской национальной школы // Новое время. – 1907. – № 11273.

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 118 – 119.