«Минають дні, минають ночі...»

Михайло Грушевський

Минають дні, минають ночі,

А щастя, долі не несуть…

Все жду чогось, чого – не знаю,

Мов замордований ходжу.

17.Х. 1883. В[ла]д[икавказ]

Примітки

Перша публікація: Михайло Грушевський: Із літературної спадщини. – С. 66. Подається за автографом: ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 260. – Арк. 37 зв.

У щоденнику М.Грушевський 20 жовтня 1883 р. так писав про свій твір:

«…Первый стих составляет перифраз первого стиха прекрасного стихотворения великого Тараса:

І день іде, і ніч іде,

І, голову схопивши в руки,

Дивуюсь я, чому не йде

Апостол правди і науки.

После такого прекрасного стихотворения не следовало бы мне писать своего, как после прекрасной арии на скрипке не должна верещать визгливая, разбитая шарманка, но что делать, человек всегда останется верным своим обожателем…» (Грушевський М. Щоденник (1883–1884) / Публікація Л.Зашкільняка // Київська старовина. – 1993. – №4.– С. 18).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 22.