01.1886 р. До І. Нечуя-Левицького
Січень 1886 р. Тбілісі |
Варіанти тексту
|
||
Висок[оповажний] Ів[ане] Семеновичу]!
Здивував мене дуже лист Ваший після такого часу – я вже думав, що забули про мене чисто й не сподівався вже ніяких листів од Вас мати. Спасибі за добру пам’ятку! Повіншую заразом з Новим роком та зичу Вам усего усього доброго!
Марковичу я послав одне оповіданьце, завбільшки з Джугура – «Бідна дівчина» – фабула не багата, та що маєте робити, досі я мало що вважав на фабулу, як і самі трохи бачили, знаєте «о вашу талант…», не всім така хвантазія фантазія, як Дюма-pèrе. Дещо єсть в голові із фабулою багатшою, та покищо нема часу.
Посилаю Вам остатню частину «повісті». Виробляючи її, я передумав й у мене се тільки 1 частина, а докончу колись потім, але воно й так щось цільне і викончене викінчене здаєцця здається. Перечитайте, та коли час, і покритикуйте дрібненько, де є охиби, се ж на велику користь мені буде! Тільки, як не сподобаєцця сподобається, то верніть будьте ласкаві мені і вірші, і «Петра». Є ще в мене два оповідання, з чужих уст записані. Тільки нема часу переписати – як маєте охоту [читати] не переписане, то пришлю.
Спасибі, що зробили за назвиська і за те, що за «Джугур» хочете написати рецензію. Напишіть, щоб і мені напечатки Ваші переслати.
Чи не збираєтесь що подарувати українській громаді? Чи не буде чого Вашого в «Степу», або в 3-й частині «Ради»?
Пісні кавказькі українські (Кубанської] обл[асті]) були надруковані [у] «Сборник’у материалов для описания племен Кавказа», издаваемом при Кавказском <…> округе», частки здається в мене є ще кілька напечатків, схочете, то пришлю парочку.
Грушевський
Примітки
Публікується вперше за чорновим автографом (Центральний державний історичний архів України у Києві, ф. 1235, оп. 1, № 267, арк. 17).
Місце і приблизний час написання встановлено за змістом. Це – відповідь на лист І.Нечуя-Левицького від 7 січня 1886 року.
Марковичу я послав… – Йдеться про матеріали до альманаху «Степ», виданого Дмитром Марковичем у Петербурзі 1886 року. До Д.Марковича М.Грушевському порадив звернутись І.Нечуй-Левицький. У альманасі були вміщені оповідання І.Нечуя-Левицького «Невинна» та М.Грушевського «Бідна дівчина».
…верніть мені… і «Петра». – Тобто, рукопис оповідання М.Грушевського «Святий Петро у тюрмі».
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 42 – 43.