Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Праці з етнографії та археології

Володимир Маслійчук

Становлення М.Грушевського як науковця відбувалося в період успіхів таких соціальних наук, як психологія, археологія, етнографія, антропологія, мовознавство та ін. [Про це, власне, зазначає Леонід Зашкільняк: Зашкільняк Л. Методологія Михайла Грушевського… – С. 233 – 234.]

На особливу увагу заслуговують етнографічні та археологічні рецензії М.Грушевського, в яких також виявляється ідеологічний характер. Археологія та й етнографія для історика часто є прикладними дисциплінами, аби довести сферу розселення й діяльності українців. З точки зору становлення ідеології українського національного руху – це блискучі сюжети. М.Грушевського цікавлять межі розселення слов’янських племен, безпосередні знахідки на території України, їх відображення в центральних російських часописах, щодо етнографії – етнографічна група українців (поліщуки), етнографія Холмщини й Підляшшя, антропологічний склад українського населення. Дуже важливими є спроби М.Грушевського окреслити коло археологічних пам’яток стосовно визначення меж України. Його цікавлять археологічні розкопки в Криму й на Кубані, північно-східному українсько-російському покордонні. М.Грушевський прагне розібратися в класифікації археологічних пам’яток та, власне, знову повертається до загальнослов’янських проблем, характеризуючи працю Любора Нідерле. Проблеми слов’янської етнології цікаві для М.Грушевського й у низці інших ключів: наприклад, асиміляційна здібність «великоросійського» народу Миколи Харузіна. Грушевський не може залишатися поза науковими дискусіями, що яскраво видно з зауважень на праці Дмитра Анучіна.

Окреме місце в творчості М.Грушевського посідає його захоплення Кавказом, тими місцями, де минуло його дитинство й розпочалися перші наукові й літературні спроби. У «Споминах» про гімназіальні роки М.Грушевський згадує своє зацікавлення нумізматикою, описує антикваріат й принадності старожитностей Кавказу.

Окреслити М.Грушевського як археолога й етнографа, насправді, досить важко. Однак, подібно до свого вчителя Володимира Антоновича, історик інтенсивно використовує як археологічні, так і етнографічні джерела, необхідні для подальших розвідок і узагальнень. Одне певно, М.Грушевський як археолог й етнограф – ще не досліджена сфера діяльності науковця.


Примітки

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. XXXIII – XXXIV.