Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Улиця Шевченка у Львові

Михайло Грушевський

В II книжці «Літературно-наукового вістника» за сей рік була подана звістка, що львівський магістрат не згодився на прохання Наукового товариства імені Шевченка, аби площу перед домом Товариства названо площею Тараса Шевченка і зарезервовано для пам’ятника Шевченку; подано було тоді in extenso й відповідь магістрату в сій справі. В сій відповіді магістрат аргументує свою відмову тим, що Львівська рада міська «почтила вже пам’ять того поета» улицею його імені, а проектована площа не надається до поставлення пам’ятника.

Щодо остатнього скажу тільки, що люди безсторонні, іншої національності, дуже дивувалися, чуючи, що магістрат признав згадану площу нездатною для пам’ятника; щодо першого, то з нього видно, що магістрат, очевидно, не припускає можливості, аби попри улицю Шевченка щось інше у Львові могло бути назване його іменем (хоч, зрештою, існують у Львові площі й улиці того самого імені – напр., імені Фредра). Отже, Шевченко засуджений назавсіди задовольнятися у Львові тою улицею, котрою тому кілька років міська рада великодушно «почтила» його пам’ять.

Улиця Шевченка у Львові, фотографована…

Улиця Шевченка у Львові, фотографована від ул. Зеленої (1900 р.)

Не знаю, чи ті ojcowie miasta, що називали сю улицю, і ті, що тепер на підставі існування такої улиці відмовляли Товариству в справі площі Шевченка, знали, як виглядає та улиця, котрою вони нагородили «пам’ять того поета». Знаю тільки, що багато навіть із львівських русинів, не кажучи про замісцевих, не мали нагоди бачити її. Се не диво: «улиця Шевченка» лежить на краю міста, властиво за містом, на т.зв. Погулянці. Се заулок, що лучить ул. Кохановського з ул. Зеленою й поза своєю урядовою назвою улиці Шевченка далеко більше звісний під назвою ulicy Błotnej; ся назва належить йому по всякій справедливості: мокрими часами ся «улиця» стає одним невилазним багном, котре перейти майже неможливо.

Зрештою, з долученої фотографії можна собі виробити суд, як гарно виглядає наша улиця Шевченка. Розуміється, дивлячися на неї тяжко подумати, що сей смітник, невимощений, обгороджений парканами, з кількома малими домками лежить в столичнім місті Львові, а не в якім малім містечку; про се може нагадувати тільки велика таблиця, прибита до стіни одного з домків, з написсю (польською, розуміється) «ulica Szewczenki».

Так, улиця Шевченка, нашої слави, нашого найбільшого поета. Тепер, коли львівські русини й не-русини, не задаючи собі проходу на Погулянку, можуть виробити собі гадку, як виглядає ся улиця, позволимо собі запитати: як, на їх гадку, чи факт названня такого смітника іменем Шевченка в столиці Галицької Русі мусить уважатися пошаною пам’яті Шевченка, чи, може, зневагою? Чи львівським русинам не належало б звернутися до львівського магістрату з покірним прошенням, аби зробив кінець з таким поневірянням імені Шевченка? Може б удалося ублагати (бо упімнутися в самім магістраті за сим нема кому) львівський магістрат, аби бодай зняв се дороге нам ім’я з того смітника, здер ту таблицю з іменем Шевченка з нужденної хатини, на котрій її прибито, і великодушно пожертвував сю таблицю до музею Наукового товариства імені Шевченка pro aeterna rei memoria?


Примітки

Вперше надруковано у журналі: ЛНВ. – 1900. – Т. X. – С. 200 – 202. Підпис: М.Грушевський. Авторський рукопис (чернетка) зберігається в Центральному державному історичному архіві України в м.Києві (Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 225. – Арк. 9-11).

площу перед домом Товариства названо площею Тараса ШевченкаНаукове товариство ім.Шевченка на той час займало будинок по вул.Чарнецького, 26 (нині – Винниченка, 26). Ця невелика площа нині заросла деревами, окремої назви не має, ніякого пам’ятника тут не встановлено.

вул.Кохановськогонині має назву вул.Левицького; вул. Зелена зберегла свою назву. Вул. Шевченка, про яку йдеться у статті, нині має назву вул. Дніпровська. Слід знати, що на польських планах Львова 1931 і 1939 рр. вона мала назву вул.Шевченка.

В сучасному Львові іменем Шевченка названо проспект (колишню вул.Академічну) в самому центрі міста і велику вулицю (колишню Янівську). Пам’ятник Шевченку споруджено в центрі міста, на просп.Свободи.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори: у 50 т. – Львів: Світ, 2002. – Т. 1, с. 202 – 203.