Вступ
Михайло Грушевський
Про потребу трохи більшої уваги до наших віршів духовних не будемо тут розводитись; ще різдвяні і великодні вірші на Україні звертали на себе більше уваги, хоч там се лише рідкі останки – пережитки колись широкого уживання віршів; в Галичині ж ся література віршова ще в повній силі і досі живе, і тим більше треба заходитись коло неї, поки ще є коло чого. Приготовлюючи до друку співаник з початку XVIII віку, знайшов я в музеї «Просвіти» співаничок маленький, в вісімку писаного аркуша, дуже заялозений, але, судячи по письму, – часів дуже недавніх – не старше десь, як з середини сього віку; писаний дуже старанно, ніби слов’янськими буквами; якоїсь титулової картки нема; з усних відомостей виходить, що збірничок сей походить з Яворова і належав до яворівського міщанина Голоти, а в музей «Просвіти» перейшов від його сина, ученика руської гімназії († 1887). Вірші сі співаються в Яворові й тепер, а списані вони, правдоподібно, десь в 1870-х р.
Збірничок сей містить в собі 30 псальм руських і польських, але всі писано руським письмом, лише на чистих листках ззаду, іншої руки, є дві польські вірші, писані польським письмом; дві руські псальми дописано на приліплених листках. З написаними на тих листках всього маємо 21 руську псальму, з них лише одна «Пѣснь свѣтова»: «Тепер свѣтъ великой здради» (№ 26), та й ся моральна, інші псальми (як і всі польські) – релігійного змісту; з них чотири таких, що є в старім «Богогласнику», один переклад польської колядки, заведеної і в «Богогласник» (W żłobie leży), дві є в новім львівськім «Богогласнику» (р. 1886), одна в «Колядах і піснях», вид[аних] «Просвітою» 1895 р.; одну надрукував д-р Франко в повнішім варіанті; одну (№ 4) призначив я в примітки до співаника з поч[атку] XVIII в. (Непостижимий человіческим умом); інші – надруковані або значно відмінні від друкованих варіантів – друкуємо тепер; розв’язані титла і скорочення означаємо круглими ( ), букви пропущені [ ], число поставлене в ( ) на початку показує номер вірші в збірничку.
Польські псальми в співаничку такі (заховую правопись рукописі): В жлобіе лежи (№ 12), Анюлъ пастиржом мувил (№ 13), А вчора з віечора (№ 15), Народзѣлъ сіє Езус в стайнѣ убогѣ (№ 16), Гей въ дзіень народзеня сина еднего (№ 17), О менце Пана Езуса за душе, ктуре жаднего ратунку ніе маіон (№ 21 – Езу в огройцу мдлеіонцый), До найсвіентшей Маріи Панны за душе въ чисцу бендонце (№ 22 – Пршезъ чисцове упаленя), О свіентей Маріи Магдаленіе (№ 27 – Марія Магдалена в свіеціе сіе кохала), О пану Езусіе въ пѣвнѣцы пши слупіе бѣчуюнцымъ (№ 28 – Оуважъ побожный чловіече оу сіебіе), О найсвіентшей Панніе Маріи (№ 29 – Бисми пшишлѣ до Цьебье до косцьола), О Найсв. Паннье Маріи Калварій (№ 30 – Гвяздо слѣчна вспаняла); приписано: Nie opuszczay nas Panie і Piesń о S. Antonim (Chcesz wiedziec iakie Antoniego cuda).
У Львові 16 (28)/XІ 1896
Примітки
… одну надрукував д-р Франко в повнішім варіанті – йдеться про пісню «Св.Василій і Евлодій», два варіанти якої І.Франко опублікував у часописі «Житє і Слово» (Львів, 1895. – Кн. II. – С. 215 – 216) у рубриці «Із уст народу».
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 161 – 162.