25.08.1907 р. До М. Грушевського

Високоповажаний Пане Професор!

Кільки у нас є «Середніх віків» – про те я вже писав. А що П. Професор подають надію, що Франко евентуально може ще прислати дальшу частину тої статі статті, що знов би змінило новий порядок, значить, привернуло б перший, то я прошу написати, до якого найдальшого терміну я маю з тою можливістю числитися?

На жаль, поки що не можу подати П. Професору, скільки сторін друку дасть драма Винниченка і Лиманського, бо хоч вони вискладані і коректи вже пороблені, то ще їх не переломано, з виїмком 2-го розд[ілу] «Молоха», який дав 29 ст[орін], а всього сподіємося сподіваємося буде до 50 ст[орін] друку. Як тільки буде переломане, то зараз напишу.

За VI кн[ижку] паперу ще не заплатив, бо досі вони не впоминалися ані навіть не прислали рахунку. Для сеї книжки я знов сегодня сьогодні замовив 30 стоп і думаю, що вистане, бо з попереднього замовлення осталося ще на 3 аркуші.

Неприємна історія з Добриніним; наслідком постанови каменичників всюди підвисшують підвищують чинш, і він нам підвишає підвищує о 20% річно – значить, 480 р[уб]. На випадок, коли б ми не згодилися, то він зажадав, щоб ми випровадилися. Я виміг те, що з відновленнєм відновленням контракту він почекає до приїзду П. Професора. Значить, справа в завішенню.

Наші відносини до Сидоряка з платнею я знаю. Коли він говорив, а я передав про його «страту», то се розумілося в той спосіб, що чим більше помічників, тим менше для нього лекшої легшої роботи, котра в додатку краще платиться. Та й поганець же той Сидоряк. Коли він знова знову зачав говорити про свою «кривду», а я категорично зажадав, аби відразу сказав, чи хоче дальше бути без усяких з його сторони «жертв», чи ні, то він почав викручуватися ріжними різними способами, а вкінци вкінці договорився, що він, так сказати, з мусу мусить бути вдоволений, бо він стратив попереднє місце, а П. Проф. визискують перевагу отсю над ним.

А цілий його гнів і комедії, які він нам робить, походять звідси, що він, піславши пославши, як каже, дуже вигідні рахунки, де показується, що він більше заробив, ніж дістає, сподівався побільшення платні принаймні на яких 10 руб. А тим часом П. Проф. «навіть словом не обізвалися про сі рахунки». Боюсь, аби він не зачав робити нам збитків, коли буде мусів прийняти ще одного, що для нього є осоружне. Скрипчук і він зробили обструкцийний обструкційний пакт, щоб утруднювати легальним способом діло, а Скрипчук дуже нерадо тепер берется береться за роботу. Котик знова знову має богато багато корект, так що я мушу теж робити: і коректи часами, ревізію завсіди, і всі рукописи справляти.

Які будуть рецензії для сеї книжки; чи я знов маю писати про «Записки», чи, може, хто иньший інший пише?

А що П. Проф. мають незадовго виїхати до Львова, то прошу мене заздалегідь сповістити, щоби я припадково вже по від’їзді П. Проф з Криворівні не послав туди листів і корект.

Кошовий своєї статі статті додому не забирав, а тільки маленько дуже осталось з попередньої книжки – стільки, кілько скільки П. Проф. послано – а дальше він не написав. Значить не буде на 18 сторін. Чи давати стілько, кілько скільки є, і чи порядок книжки через те не зміниться?

В Київі Києві нічого нового поза компанією «Киевлянина».

З глибоким поважаннєм поважанням

Ів. Джиджора

Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 128 – 129 зв.).

Місце написання встановлено за змістом.

Кільки у нас є «Середніх віків»… – Тут і далі у даному листі при згадках авторів, назв творів, статей чи оглядів, які готувалися до друку у VIII-IX книжці ЛНВ, див. коментар до листа М.Грушевського від 21 (8) серпня 1907 p., де подано зміст книжки.

Неприємна історія з Добриніним… – Йдеться про власника будинку на , де орендувалося приміщення для редакції та контори ЛНВ. Див. коментар до листа І.Джиджори від 20 (7) серпня 1907 р.

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 131 – 132.