Виказ датків

Михайло Грушевський

На оповіщення наше, кого ми встигли обіслати в днях 21 – 27 червня, були ласкаві зложити або зголосили свої датки на приватну учительську семінарію в Коломиї, аби уможливити її отворення з днем 1/ІХ с[ього] р[оку], отсі п[ани] т[овариші] особи (в порядку оголошення):

Наукове товариство імені Шевченка – 200 кор[он], Мих. Грушевський – 200 кор[он], Марія Грушевська – 50 кор[он], д-р Іван Франко – 200 кор[он], Волод. Гнатюк – 20 кор[он], Вікентій Яворський, секрет[ар] суд[овий] – 50 кор[он], д-р Мих. Кос – 100 кор[он] і місячний даток по 10 кор[он], Сидір Британ, секр[етар] «Дністра» – 100 кор[он], д-р Лев Коссак – 40 кор[он], проф. Гіл. Огоновський – 20 кор[он], проф. Вас. Білецький – 50 кор[он]. Зголосили датки: панна О.Ціпановська – 50 кор[он] з днем 1/VIII, д-р Кость Паньківський – 100 кор[он], на жадання, д-р Ол. Колесса – 50 кор[он] до кінця серпня, д-р Іван Копач – 50 кор[он] з днем 1/VII, сов[ітник] Титко Ревакович – 100 кор[он] в місячних ратах по 10 кор[он] від 1/VII, сов[ітник] Іван Ясеницький – 100 кор[он], так само, о[тець] д-р Стефан Юрик – 50 кор[он] так само, д-р Стефан Федак – 100 кор[он] на перше жадання по відтворенні, д-р Вол. Кобринський – 50 кор[он], так само, д-р Яр. Кулачковський – 100 кор[он] з днем 1/VIII або на скорше жадання, Іван Труш – 30 кор[он] до кінця вересня, д-р Стан. Дністрянський – 50 кор[он] з днем 1/І 1906. Разом – понад 2000 кор[он]. Із зложеного готівкою 1000 кор[он] переслано на руки проф. Івана Раковського в Коломиї, що піднявся інвестиційних робіт для згаданої семінарії.

Дальші датки й зголошення будуть прийматися адміністрацією «Літ[ературно]-наук[ового] вісника» або зволять п[ани] т[овариші] жертводавці відсилати на адресу коломийської філії Рус[ького] педагогічного товариства або до проф. Ів. Раковського. Було б пожадано, аби в справі збирання складок на сю й дальші школи потворилися місцеві комітети, як то було в справі театральній; ми дістали відомість про зав’язання такого комітету в Перемишлі – vivant sequentes [слава послідовникам]!

В останнім виказі жертв на будову театру згадується, що декотрі панове, заявляючи, що надалі не будуть давати на театр, тільки на школи, не дають ні туди, ні сюди. Таке вижидаюче становище, зовсім зрозуміле, поки справа приватних шкіл не стала конкретною, стає безпредметовим тепер, і всі, хто скидається давати на театр, уважаючи реальнішою справу приватних шкіл, певно, тепер безпроволочно об’являть свою жертвенність на сю ціль. Надіємося, що забезпечення значнішими датками коломийської семінарії заохотить до дальшої діяльності в сій справі і коломийська семінарія розпочне собою ряд приватних шкіл різних категорій…

Не даймося!

Примітки

Вперше опублікована в журналі: ЛНВ. – 1905. – Т. 31. – Кн. 7. – С. 93. Підпис: М.Г.

Подається за першодруком.

Замітка є додатком до статті М. Грушевського «Не даймося!» (ЛНВ. – 1905. – Т. 31. – Кн. 7. – С. 90 – 92), у якій він звертався з закликом складати пожертви на відкриття приватної чоловічої учительської семінарії в Коломиї.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори: у 50 т. – Львів: Світ, 2002. – Т. 2, с. 492.