Академічний дім

Михайло Грушевський

В тій хвилі, коли пишу отсе, Академічний дім має вже скінчені мури, зачинає критися й за кілька тижнів має бути під дахом. З весною мають зачатися внутрішні роботи, так щоб 15 серпня дім міг бути відданий до ужитку – коли наша суспільність допоможе йому, зглядно комітетові, що займається його будовою, довести діло до краю.

Як відомо нашим читачам, по кінець року 1904 на Акад[емічний] дім було зложено звиш 70 тисяч корон [виказ в «ЛНВ», 1901; кн. XII, с. 229 – 230 і «Хроніці Наук[ового] тов[ариства] ім. Шевченка», ч. 21.] ; на ту суму зложилися датки майже самих українців. Галицька суспільність зложила донині всього 2 000 кор[он] [а власне зложили дотепер: д-р Яворський в Бігачі 50 к[орон], д. Новак і д-р Вербенець в Полі по 10 к[орон], Марія Окуневська 100 к[орон], д. І.Коссак у Львові 50 к[орон], Цецилія Курівцева 20 к[орон], д.Мишкевич в Стрию 10 к[орон], Т.Савка в Белзі 1 к[орона], О.Павлюк в Озерянах і складка 5 к[орон], д-р Т.Дембицький в Коломиї 1000 к[орон], д-р Федак (гонорар за контракти) 222 к[орони], Юл.Мудрак 16,67 к[орон], д-р Щ.Сельський 40 к[орон], Бібліотека слухачів медицини 50 к[орон], проф. Медведський 20 к[орон], проф. Ів.Горбачевський в Празі 300 к[орон], д-р В.Янович в Станіславові 20 к[орон].]. І поки була спромога обійтися жертвами українців, ми й не старалися вплинути на жертволюбність галицької суспільності й звернути її увагу на сю ціль. Заплативши за грунт близько 30 000 кор[он] готівкою, ми надіялися, при тодішніх цінах, за решту капіталу з поміччю невеликої банкової позички поставити перший дім, полишивши галицькій суспільності подумати про дальші.

Та трапилася нагода купити недорогою ціною сусідній грунт; було дуже добре прилучити його до перше купленого, що тим способом гарно заокруглявся й приходив під саму цитадельну гору, діставав новий фронт, забезпечений від забудування. Комітет не рішився зректися сеї нагоди, але се купно зменшило фонди більше як о 16 000 кор[он]. А з серединою 1905 р. наступив будівельний рух, що підніс ціни будови о які 15 – 20%. Комітет супроти того завагався – чи приступити до будови? чи не відложити, чекаючи, аж фонди збільшаться, а ціни будови зменшаться? Але зі сторони нашої суспільності, ба й преси все частіше почали давати себе чути голоси, що питали за Академічним домом, підносили пекучість сеї справи, заохочували до безпроволочного її здійснення, і вкінці комітет рішився приступити до будови ще сього року в тім переконанні, що наша суспільність, коли показувала заінтересування сею справою, покаже своє співчуття й більш реально.

Розписавши в липні с.р. конкурс на будову Академічного дому [див. справоздання з комітету в «ЛНВ», кн. VIII, с. 201.] комітет згодив до сеї будови руських підприємців, яких поручувало йому й руське ремісниче товариство, і вкінці – національно-демократична преса, і віддав їм сю будову за ціну 92 700 к[орон], окрім урядження центрального огрівання і водопроводів, що принесе до того ще суму кільканадцять тисяч корон, тимчасом як комітет мав готівки на початок сеї будови всього лише звиш 25 000 к[орон].

Трудно надіятися на одержання так високої позички, аби вона могла покрити всі кошти будови, не кажучи вже, що обтяження занадто великими позичками будинку, який не обчисляється на звичайну експлуатацію, а має на оці цілі гуманітарно-просвітні, дуже непожадане й може впровадити потім в чималі клопоти його управу. І ми звертаємо увагу нашої суспільності на сю справу тепер, коли ся так потрібна інституція зближається вже до того, аби увійти в життя, й надіємося, що наша жертволюбна й патріотична суспільність, що не жалує жертв там, де чує правдиву суспільну і національну потребу, не відтягнеться від сеї участі й не допустить спинитися розпочатій будові Академічного дому, не дасть стояти невикінченій, мертвим, безхосенним капіталом. Українські земляки, які принесли в дарунку на сю мету такий гарний гріш, тепер у себе мають подостатком жизнених, безпроволочних справ, і до дальшої помочі їх навіть не годиться нам накликати.

Всякі жертви просимо адресувати до Наукового товариства імені Шевченка, в заряді котрого стоїть Академічний дім.

Примітки

Вперше надруковано у журналі: ЛНВ. – 1905. – Т. 32. – Кн. 12. – С. 177 – 178. Підпис: М.Грушевський.

Академічний дім, про який іде мова, має нині адресу .

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори: у 50 т. – Львів: Світ, 2002. – Т. 1, с. 277 – 278.