Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

[Рец.] А.А.Шахматов. Несколько слов о Несторовом «Житии Феодосия»

Михайло Грушевський

(«Известия Отделения русского языка и словесности Императорской академии наук», 1896, I, с. 45 – 65)

Новий орган Петербурзької академії в І книжці подав цікаву статтю одного з своїх редакторів, акад[еміка] Шахматова про Нестора. На вступі пробує тут автор ще раз розв’язати, чи краще розрубати звісну суперечність в автобіографічних вказівках Несторового «Жития Феодосия» і Початкового літопису:

«Федосьеви же живущю въ монастырѣ и правящю добродѣтельное житье и чернѣцьское правило, и приимающе всякого приходящего к нему, к нему же и азъ придохъ, худый и недостойны рабъ» etc.

Сю неможливу суперечність д. Шахматов хоче розв’язати тим способом: в оповіданні Нестора сі слова належали не до Феодосія, а до Стефана, лише при редакції літопису попереднє було вийняте і розміщене під р[оком] 6581 (заснування церкви Печерської), 6582 (смерть Феодосія) і 6583 (докінчення церкви Стефаном), а автобіографічне закінчення зісталось і потім «поставлено в невідповідний зв’язок з Феодосієм». Таким чином, д. Шахматов уважає можливим надавати Нестору статтю про Печерський монастир, заведену в літопис, як частину «Несторового літопису», перед тим основно переробленої в стінах Печерського монастиря.

Ся гадка д. Ш[ахматова] як з одного боку смілива й дотепна, так з другого – ледве може переконати. Для чого треба було зіставляти автобіографічну замітку автора, щонайбільше вона могла відпасти при такім розбиванні початкового оповідання. Далі, яким чином з’явилось ім’я Феодосія тут? Якби се було закінчення оповідання під р[оком] 6563, то тут повинно було стояти ім’я Стефана, і, значить, треба припускати переміну імені в літопису; на що нема вказівок в відомих варіантах (див. звід Лейбовича, с. 311). Крім того, зістаються ще інші суперечності між оповіданням літописним і «Житием Феодосия» (вони вичислені у Голубинського, І, с. 645), що противляться авторству Нестора, та д. Ш[ахматов] над тим не застановляється.

Як проблематична вартість сієї гіпотези д. Ш[ахматова] і опертих на них здогадів про літа Несторові, коли він писав, так позитивні дальші уваги про «Житие Феодосия» – про залежність його від Кирилового «Жития Сави Освященого», про яке згадує сам Нестор в своїм «Житии». На с. 50 – 62 д. Ш[ахматов] наводить паралельні місця з обох «Житий», і порівняння не лишає жодного сумніву, що Нестор дійсно мав перед очима «Житіє Сави» і йому наслідував (д. Ш[ахматов] думає наче, що то ремінісценції – с. 64, але хіба б Нестор вже витвердив його напам’ять!).

При тім цікаво, що Нестор уживає не лише висловів і зворотів Кирила, але подібність розтягається на цілі характеристики і епізоди Феодосієвої біографії. Напр., оповідання про фізичну працю Феодосія, що, здавалось, належало до найбільш реальних, відповідає словам Кирила:

«и тѣломъ блгь бяше и крѣпокъ… и къ сем же куновиискымъ (монастирським) роботникомъ соспѣшѣниємъ всѣмъ помагаше, водъ нося и дръва влача, и иноу слжбъ твор».

Епізод про малодушність економа, що скаржився на брак запасів, находить собі цілковиту аналогію в оповіданні Кирила; подібність є і в оповіданні про украдене срібло, що вернулося за молитвою до Феодосія.

Сі спостереження д. Ш[ахматова] потверджують сумний факт, що навіть в найбільш солідних утворах агіографічних мусимо числитися з наслідуванням готових шаблонів. Коли Нестор брав фарби для характеристики Феодосія вже готові і навіть деякі епізоди, може, відповідно готовим взорам укладав, то се мусило в певній мірі реальність його оповідання обнизи-ти. Вже проф. Голубинський вказав, що в «Житії Нестора» ми не бачимо Феодосія з його індивідуальністю і характерністю; він пояснює се тим, що Нестор поставив собі задачею показати «не натурального чоловіка, а надприродного чудотворця». Тепер до пояснення сього приходить ще одна причина – укладання Нестором Феодосієвої фігури в готові агіографічні шаблони.

Заразом розвідка д. Шахматова доводить, як він справедливо зауважив (с. 63), що «Житіє Сави», відоме нам досі з рукопису XIII в., було відоме на Русі вже в XI в.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1897. – Т. 17. – Кн. 3. – С. 3 – 4 (Бібліографія). Автограф зберігається в ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 240. – Арк. 26 – 31. Підпис: М.Грушевський.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 114 – 115.