Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

[Рец.] Karol Potkański. Kraków przed Piastami

Михайло Грушевський

("Rocznik krakowski", т. I, с. 287 – 325)

Granice biskupstwa krakowskiego (ibid., т. IV, с. 201 – 232)

Przywilej z 1086 roku ("Kwartalnik historyczny", 1903, с. 1 – 28)

Władysław Abraham. Początek biskupstwa i kapituly katedralnej w Krakowie ("Rocznik krakowski", т. IV, ст. 177 – 200)

П’ять літ тому в XXVI томі «Записок» давав я замітки до праці д[обродія] Потканського «Kraków przed Piastami» та підніс добрі прикмети сеї праці автора, що від того часу встиг зайняти визначне місце в польській історичній науці, а в історіографії Давньої Польщі одно з перших місць. За сей час він не переставав займатися питаннями, порушеними в згаданій праці його. Скоро по виході її він надрукував в новім обробленні деякі партії її в річнику новозаснованого тоді «Товариства любителів історії й пам’яток Кракова», під тим же, на жаль, титулом, що робить певну невигоду при цитуванні. Порушеним в сих працях питанням про границі по Буг[у] і Стир[у], вказані в привілеї Празької катедри 1086 p., він далі займається в двох працях, надрукованих в дальших роках. Се питання в’яже таким чином всі оті його праці.

Роздумуючи над ним, він дає все нові відповіді – уважає се спочатку границею місійною Моравської катедри, в кінці, в останній праці – границею польських здобутків за Болеслава Сміливого, при тім, одначе, ся границя фігурує в привілеї 1086 р. як границя Краківської чи Моравської єпархії. Отже, се об’яснення кумулює всі разом. Воно, одначе, небагато має за собою. Чи були землі по Буг відірвані за Болеслава Сміливого від Русі, не знати. Се можна тільки хіба гіпотетично припускати; були вони відірвані за Болеслава Хороброго, се так.

Але Буг Бугом, а як бути з Стиром? Коли землі були відібрані коли-небудь по Буг, то не по Стир, і навпаки. Взагалі таке означення, яке маємо в привілеї – від Мільчан до Бугу і Стиру на схід, з містом Краковом – само своєю стилізацією показує, що тут про якісь реальні й докладні границі не може бути мови. Області Бугу і Стиру були пограничною маркою для Галицької волості, але не на сході, а на півночі. В якім би значінні могла така границя фігурувати в акті 1086 р., того не беруся відгадувати.

В своїй «Історії України-Руси» (с. 308 першого вид[ання]) я висловив гадку, що се означення навіяне було стараннями Болеслава Сміливого відірвати західні руські землі. Проф[есор] Потканський, як бачимо, розвиває далі таку гадку, не знаю – чи самостійно, чи, може, під впливом моєї гадки, але роблячи з Бугу й Стиру реальну границю сих здобутків (а не приблизну, як у мене), він зводить сю гіпотезу на грунт, де вона тратить свою правдоподібність.

В зв’язку з сим стоїть інше питання, яким д[обродій] Потканський займається або бодай дотикається у всіх сих працях – се приналежність до Польщі Галичини, Червенських городів перед Володимировою окупацією. Він дуже сильно боронить звісного тексту нашої літописі й гнівається на тих, хто не хоче її приймати en toutes lettres [у повному обсязі]. На його гадку, ся звістка, мабуть, зачерпнена з давніх річних записок. Припускати се вільно, але певності нема ніякої. Він каже, що Мешко, маючи Мазовше, міг задержати сей руський клин між Руською державою й чеською окупацією. Він розвиває свій давніший здогад, що Мешко в 50-х pp. забрав східну частину Малопольщі й Галицьку Русь. Та все се тільки гіпотези.

Третя справа нам інтересна – се давні границі Польщі й Русі, етнографічні й політичні. Всеї суми відомостей автор тут не обійняв, тому в оцінку його доводів не входимо. Зазначу лише, що він занадто категорично й легко розв’язує собі се питання, твердячи, що на границях Краківської єпархії сходилися границі етнографічні й політичні. Політичні границі підлягали дуже сильним флюктуаціям, отже, не можна говорити про них так загально, а етнографічні, правдоподібно, мали досить широкі мішані марки. Автор, зрештою, заповідає про се дальші студії – отже, підождемо.

Проф[есор] Абрагам в своїй студії тільки побіжно доторкається деяких з сих питань. Він приймає давнішу гадку д[обродія] Потканського, що грамота 1086 р. вказує місійну територію Моравської катедри, а в поглядах на грамоту різниться від нього, приймаючи, що Краків в ній названий як місто польське, а не exclusive, як приймав Потканський.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1904. – Т. 59. – Кн. 3. – С. 6 – 8 (Бібліографія).

«Rocznik krakowski» – науковий часопис, який від 1898 р. видавало Товариство шанувальників історії та пам’яток Кракова. Головними редакторами були: С.Кшижановський, С.Кутшеба (від 1910), Я.Мушковський (від 1923), Я.Домбровський (від 1952) та ін. Виходить до нашого часу, останній з’явився в 2008 p. (T. 74).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 264 – 265.