4.07.1897 р. До М. Грушевського

Високоповажаний Добродію.

Оце ж висилаю Вам разом з цім цим першу і найголовнійшу найголовнішу порцію своїх «Матеріалів» поспішаючись щоб вони прийшли до засідання секції. Через це не міг прислати усього заразом. Решту зашлю днів через 2-3, а де що з галицького матеріалу матеріалу може й через тиждень, або що, тим більше що вона секції відома вже.

Теперечки засилаю:

1) Палеолітич[ні] знахідки у Київі Києві з усіма малюнками і фотографіями.

2) Могильченка – Гончарство з Чернигівщини Чернігівщини;

3) Кордуби – писанки;

4) [О.Гриша], половину весілля у Ціпках Полт. Губ.;

Маю вислати незабаром:

1) мою статтю про рибальство на Дунаї;

2) другу половину весілля у Ціпках;

3) Гнатюка – кушнірство;

4) його ж, Пожива і її виготовлення у Гали[чині];

Мосори – про Гуцулів;

5) його ж словарець (нехай йде, бо треба дати трохи й лінгвістики);

6) Українські переселенці на Сібіру Сибіру – і у кінці друку index alphabetique.

Ото ж і становить собою зміст книжки. Якщо сього не вистачить (се вже д.Паньківський буде ласкав мені написати) то можу додати або яке небудь галицьке весілля, або статтю Могильченка про будівлю у Чернигівщині Чернігівщині, або свою статейку про старинну церкву у Городниці Радом[ишльського] повіту. Стаття Могильченка загубилась на пошті, як що він швидко перепише та зашле рекомендованим, то добре. Остатнє у мене є.

Зміст тих річей речей що не послав сьогодня і невідомих секції буде такий:

Моя – Рибальство на Дунаї, короткий нарис українського рибальства у Добруджі. Вживані способи лову, рибальскі рибальські снасті (малюнки);

О.Гриша – Весілля у Ціпках – кінець посланого. Деякі вирази можуть бути замінени замінені точками, з ссилками на Κρυηταδια;

Гнатюка – кушнірство і пожива – відомі секції. Дуже цікавий технічний і побитовий побутовий матеріал. Вибрав у цю книжку – позаяк мало малюнків. На другу книжку піде решта з багатьма малюнками.

Мосори – Гуцули. Досить скорочена: викинуті ліричні рефлексії у передмові, дослідки етимольогичні етимологічні зовсім не наукової ваги і т.і. Кілька малюнків з «Зорі»; Мосори – словарець – прийдеться може додати кілька українських слів у перекладі.

Талько-Гринцевич – Укр[аїнські] переселенці у Сібіру Сибіру. Маленька замітка трохи історична, трохи статистична, трохи етнографічна. Додав до неї виписку з подорожжя Палласа і хочу додати теж виписку з Siewers’a, котрого тут не знайшлось. Кордуба обіцяв зробити у Відні – через це й спізнивсь (без малюнків).

Пісні Максимовича. Невеликий збірничок (32 маленькі пісні) сороміцьких весільних пісень, зроблено з власного рукопису Максимовича, переданого мені неб. Драгомановим. Пісні дарма що сороміцькі, нічого дуже страшного у собі не мають, так що майже усі можуть піти до друку без точок навіть. Деякі з їх будуть надруковані цілком у Κρυηταδια (без малюнків).

Передмова – ще не написана. Хочу після короткого історичного нарису укр[аїнської] етногр[афії] сказати дещо про її теперішній стан і вияснити напрямок (етнольогичний етнологічний а не фольклорний) на котрий треба повертати у нашій етнографії і котрого має додержуватись виданнє видання, з указками на європейський стан науки і видатнійші видатніші новійші новіші праці у цьому напрямкові.

Програми: етнографія побиту побуту (початок) і весільна.

Index міститиме не тільки імена собств[енні], географ[ічні] etc., a і предмети етнографічні обговорені у книжці.

От і усе. Кілька заміток до того що засилаю:

1) З фотографіями просять поводитись обережно і їх мені вернути до колекції. Одну з них необговорену навіть у тексті (загальний вид розкопки) складаю на Ваш погляд… якщо вистачить грошей, то рад би був її умістити, ну а якщо ні – то… фотографію велику з камінцями треба перезняти задля фототипії не усю а тільки три чи чотири верхніх рядки до того місця де встромились поміж рядками двоє кременців кремінців (котрих теж не треба, окрім того треба обмежити потроху й з боків, так щоб викинути дуже маленькі кременці з котрих нічого не вийде [..?] я посилаючи забувся обвести олівцем те – що треба. Роблю се на схематичному малюнку тут [додається]. Та Ви й самі побачите…

Другу фотографію з черепками треба зменьшити зменшити усю. Обидві [..?] звести до страниці книжки, також як і інши інші малюнки котрих не можна дуже зменьшити зменшити без шкоди для розуміння.

Як бачите я зробив усе що міг щоб замінити фотогравюри цинкографіями… Отже остались фотографії, то їх треба воспроізвести фотогравюрою (так як у «Зорі» роблять з фотографій). Се у Вас дешевше ніж тут. За малюнки будьте ласкаві спитатись у д.Паньківського чи гідні будуть тиї ті що зроблені (помилкою) на жовтуватому папері? Якщо з їх не можна зробити цинкографії то нехай верне зараз же мені і я оддам перемалювати.

До своєї статті археологічної я забувсь додати геологичний геологічний перекрій Армашевського. Якщо у Вас є книжечка Армаш[евського] і Антонов[ича] «Публичныя лекціи по геологіи и исторіи Кіева» з ж. Общ[ества] Нест[ора] лет[описца], то дайте її нехай перезнімут перезнімуть чертеж № II (що унизу). Якщо нема то звістіть я пришлю зараз же свою.

Формат нехай буде такий як Франківські апокрифи тільки як би трохи товщий і кращий папер папір, бо інакше малюнки зовсім пропадуть. А вони як бачите дуже гарненькі і жалко буде як знівечаться.

З маленьких фотографій хвормочок формочок на сокиру треба узяти тільки середину, без кроїв країв, а фотографії гончара якщо можна зробить обидві, то добре, а то хоч одну…

Як же ж нарешті буде з заголовком? Чи французький чи латинська (documenta ethnologie rutheno-ukrainientis)? I коли латинський то переклад і інше французький? Я згоден і на таке. Тепер питаннє питання зводится зводиться тільки на те чи заголовок франц[узький] чи лат[инський]. Якщо думаєте що краще латинський то зробіть проект його і пришліть мені.

Що до коректи то я безперемінно хочу мати одну – коли хочете другу (зверстану вже) і з малюнками. Се звісно затягне час, але що ж робити… Окрім того коректу моєї археологічної статті я хотів би мати і першу, або після першу у гранках – бо може прийдеться додати трохи про зміряні черепи (обіцявсь надіслати на днях). Задержувати не буду.

Грошей що Ви мені прислали 20 р. = 42 фр. вже немає: 32 фр. пішли на перемальовуваннє перемальовування з фотографій (багацько я зробив сам – які зумів), з їх 14 за 2 малюнки задля «Зорі», а решта за перездимайннє перездіймання фотографій котрі я мусив вернути Хвойці (4 фр.) і на пошту. Тепер якби можна прислати мені що там мені приходиться за редакцію, то я б дуже велике спасибі сказав, бо саме тепер літо настало й вже скрута починається, та сей рік ще й велика…

Разом посилаю 2 згадані вище малюнки задля «Зорі» а також і статтю задля неї копії Яновській. Вона послала до Буковини та там щось не друкують – хоч новела й нічого собі. Вона просила мене подивитись і одіслати до «Зорі». То як вподобається то нехай би подивились чи послали вже у Буковину, та й друкували. А до малюнків хай хоч самі додадуть кілька слів, хоч я напишу й пришлю.

Посилаю статтю Дикарева. З єю трапилась оказія. Вважаючи на зміст її я йому порадив щоб він підписавсь Крамаренком і позволив позатирати ймення усіх корепондентів своїх. Він і згодивсь, а тепер у послідній книжці «Этногр[афическое] Обозр[ение]» надрукувало за його підписом трохи не ½ оціх оцих гутірок… Так що шила вже у мішку не сховаєш… Я напишу йому що нехай сам напише до Вас як йому буть, або ще краще напишіть йому з Росії коли сами самі й побачитесь. Напишіть мені свою російську адресу і чи можна Вам туди писати? У Київі Києві вклоніться В[олодимиру] Б[оніфатійовичу] і скажіть що я чекаю на «Київську Старину», котру мені перестали зовсім висилати.

Бувайте здоровенькі.

Сердечно прихильний

Хв.Вовк

На заголовках я писатимусь Хв.Вовк, а під іностранним Th.Volkov, то так пишіть і у справозданнях.

Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 389, с.386.

Друкується вперше за автографом. Лист є відповіддю на лист М. Грушевського від 8.06.1897 р. М. Грушевський відповів на цей лист 9.07.1897 р.

Журнал Общества Нестора летописца – йдеться про часопис «Чтения в историческом обществе Нестора-летописца», друкований орган зазначеного товариства, який було засновано при Київському університеті. Видавався протягом 1879-1914 років.

Товариство Нестора-літописця – історичне товариство, створене у 1874 році при Київському університеті на честь давньоруського літописця, автора «Повести временных лет». Відроджене в Україні 1994 року.

Максимович Михайло Олександрович (1804-1874) – історик, філолог, природознавець. Перший ректор Київського університету (з 1834 року).

Могильченко М. – етнограф, родом з Чернігівщини. Досліджував народне житло, його розвідка «Будівлі на Чернігівщині» була надрукована в І т. «Матеріалів до українсько-руської етнології» (1899).

Паллас Петро Симон (1741-1811) – російський природознавець, член Петербурзької академії наук. У листі йдеться про наслідки його експедиційних досліджень, наведені в книзі «Путешествие по разным провинциям Российского государства» (3 томи, 1773-1788).

«Этнографическое обозрение» – російський часопис. Видавався з 1889 року. Під цією назвою у 1992 році видання поновлено Інститутом етнології та антропології Російської Академії Наук.

Яновська (уродж. Щербачова) Любов Олександрівна (1861-1933) – писала також під псевдонімами Ф.Екуржа та Омелько Реп’ях.

«Κρυηταδια» (з грецьк. «таємне») – французький часопис кінця XIX – початку XX століття, в якому друкувалися «сороміцькі» зразки народно-поетичної творчості з різних країн.

…підписавсь Крамаренком – псевдонім Митрофана Дикарева.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 139 – 142.