4.06.1897 р. До М. Грушевського
Париж |
85, Bd Port-Royal, Paris 4 червня 97 |
Варіанти тексту
|
||
Високоповажаний Добродію,
Мені й дивно і дуже прикро що Ви так могли зрозуміти вирази мого листка (може й справді не досить ясно написаного?!)! Кажучи Вам що я охоче поступивсь би гутірками Д[и]карева я хотів сказати тільки, що я дуже радо замість гутірок умістив би у своїх «Матеріалах» кордубину працю, яко більше підходячу до програми.
Дуже просю прошу Вас вірити що у мене не було тут і найменьшої найменшої ідеї якої б не було конкуренції: котра й мені здалась би не меньш менш чудною у нашіх наших віданнях виданнях як і Вам… У тому ж таки листі, я, здається, досить виразно писав Вам що мені хотілось би зовсім не містити до «Матеріалів» чистого фольклору чим-то я й пропонував Вам узяти Гутірки до Етногр[афічного] Збір[ника], давши на їх місто кордубину працю до «Матеріалів». Дивлячись на се спокійним оком мені здавалось би трудно побачити тут що небудь окрім бажання [дати] якомога більш відповідного програмам поділу матеріалу матеріалу…
Дуже жалкую що Вам се могло показатись чим іншим і сподіваюсь що дальші відносини зо мною запевнять Вас що Ви трохи поспішились, накидаючи мені те чого у мене не було й на думці і що Ви маєте діло з чоловіком, котрий не з учорашнього дня знає як поводитись у громадських і літературних справах.
Що до поділу між «Записками» і «Збірником» то тут знову мені хотілось запевнити Вас що мною поводять тут зовсім не особисті які небудь мотиви. Не кажучи вже про те найчастійше найчастіше не легко бува відділити розвідки од матеріалів і що з розвідок найкращими бувають іменно ті де найбільше матеріалів, а з матеріалів найкращі – ті що вже хоч трохи оброблені, мені не хочеться відрізняти розвідки од матеріалів (по етнольогії етнології), найголовнійше найголовніше з практичного погляду і іменно через те що найбільша частина спеціалістів не купуватиме «Записок» і не мінятиметься на їх, тоді як спеціальні видання братимуть дуже охоче.
Торік чи що Ви послали одну чи дві книжок «Записок» у редакції Anthropologie. Мені показали їх і питаються чи є у їх що дотичного до антропології. Я мусив сказати що нема, але додав що у дальших № № буде і що мінятись слід би було. Вони повертіли книжку, кажучи що що ж тут: і математика і філологія і історія… не варт мінятись! Через це ж саме недавно Антропологичне товар[иство] паризьке не схотіло мінятись з Київськими і Казанськими Університетськими Известиями, а на Каз[анские] «Записки Общ[ества] Археол[огии] и этнографии» – згодились зараз же…
Через се ж таки я встоюю й за те щоб доісторичну археологію прилучити не до історії, а до етнографії. Окрім того у сій справі я хотів би звернути Вашу увагу й на те що хоч у нас себто на Україні доістор[ичною] археол[огією] займаються більше історики, але на усьому світі, починаючи навіть з Московщини се зовсім не так. Скрізь доіст[орична] арх[еологія] злучена з етнольогією, ув усіх найвидатнійших найвидатніших виданнях (не дурно ж вона й зветься дуже часто палеоетнологією): у «Zeitschrift für Ethnologie», у «Archiv für Anthropologie», у виданнях «Mitteilungen» антрополог[ічного] Товар[иства]; у французьких «L’Anthropologie», «Bulletins de Societes», ув англійському «Journal of anthropological Society», у американському «The Anthropologist», у російському «Гласнику», у італьянському «Archivio per Anthropologia e Etnologia»… скрізь.
Се має свою рацію і історичну і логічну логичну, на котрої я зупинятись не стану бо се заведе мене дуже далеко. З практичного ж погляду на се не можна не вважати, як я казав вже вище. Не знаю чи досить Вам буде сього щоб запевнитись що я встоюю за цім цим не через те що я так хочу, а через те що так треба і по наукової класифікації і по науковому узусу!? (Я показував Ваш лист і Волод[имиру] Боніф[атійовичу] і балакав з їм про се – і він зі мною цілком згоджується і з теоретичної сторони і з практичної…).
На те щоб замість 2-х випусків на сей рік видати один побільшений до 15 арк. – я дуже згоджуюсь, тим більш що тепер справді виходить дуже вже повагом.
Треба Вам сказати що сей рік у мене склався зовсім виключний. Окрім усяких праць строкових і інших у мене ще вийшла от яка причина: не знаю чи відомо Вам що я вже років може зо два перекидаюсь з болгарським міністерством розмовами про катедру кафедру географії і етнографії у Головній Школі у Софії. Досі питання про се затяглось через те що у їх не було грошей, тепер же се вже полагоджено, але вони вимагають од мене докторату… Я вже хотів зовсім зректись сього діла коли ж тут тутешні профессори професори найбільше Hamy тягнуть мене щоб я писав дисертацію…
От-же я тепер удавсь за дозволом робити докторат (себто за признаннєм признанням еквівалентності мого російського диплому ліцензії) і як що матиму його то мушу засісти за сю роботу. Тим-то не дивуйтесь що й упорядкуваннє упорядкування матеріалу матеріалу йде у мене не так швидко як я сподівавсь. Але тепер як я вже побачивсь з Вол[одимиром] Бон[іфатійовичем] (він вже поїхав додому) і маю усе що мені потрібно то діло піде швидче. У мене вже багато зроблено а тепер оце, поки тая теза, я й дороблю свій збірник. Напишіть мені коли іменно Ви збираєтесь їхати додому?
За «Mélusine» я балакав з Rolland’oм і він мені обіцяв вислати Вам увесь рік.
Між іншим ми балакали тут з В[олодимиром] Б[оніфатійовичем] про те що дуже добре було б довести як теми до практичних праць студентам такі річи речі як витяги етнольогічних етнологічних фактів з літописів, актів і інших історич[них] жерел. Він обіцяв мені зробити се задля історії вогню, ловів і рибальства, а може ще й хліборобства. Як Ви думаєте про се? І чи не найшли б Ви спроможність пропонувати і Вашим студентам такі праці хочби наприклад з часів козаччини, або з галицьких жерел джерел у загалі?..
Окрім загального інтересу і користі за для самих студентів я сподівався б тут чималої користі і для своїх праць, тим більше що більшої частини жерел тут і немає. Видатнійші Видатніші такі розвідки можна було б містити у «Матеріалах».
І ще одне проханнє прохання: чи не знаєте Ви, або чи не знають у «Зорі» адреси д. Кримського? Він писав мені ще торік і не дав як слід адреси, а мені конче треба б було йому одписати.
Бувайте здорові. Дуже Вам прихильний
Хв.Вовк
Примітки
Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 389, с.384.
Друкується вперше за автографом. Лист є відповіддю на лист М. Грушевського від 24.05.1897 р. М. Грушевський відповів на цей лист 8.06.1897 р.
Кримський Агатангел Юхимович (1871-1941) – визначний український сходознавець, дійсний член НТШ і ВУАН.
«The Anthropologist» – американський часопис з культурної антропології.
«Archivio per Anthropologia e Etnologia» – італійський антропологічний та етнологічний часопис.
«Journal of antropological Society» – часопис британського антропологічного товариства.
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 137 – 139.