29.08.1907 р. До М. Грушевського

Дорогий Пане Професор!

Пишу ще сього листа в Криворівню, хоч не знаю, чи він там ще П. Проф. застане, б[о] як відомо мені з листа до Чикаленка, 18 с[ього] м[ісяця] мали П. Проф. вже виїздити. Останніми днями я не мав жадного розпорядження дотично ЛНВістника ЛНВісника, хоч я навмисне, розуміється, уладивши так, аби на тім не терпіла робота, задержався з друкуваннєм друкуванням 3-го аркуша книжки в надії, що останні вказівки П. Проф. попередять друк і зроблять можливим їх сповненнє сповнення. «Історії» IV тома вже переломано і послано 19-ий аркуш, а 20-ий складається, з VI т[ома] 16-го склад на укінченню. Завтра друкуватиметься 16-ий IV тома, і наколи завтра дістанемо коректу 15-го VI тома, то й його в сім тижни тижні (в суботу) видрукуємо.

Сьогодня Сьогодні дав я Винниченку авансом (бо ще ж не видруковано його драми) 35 руб. А можна йому й більше давати дальше, понад те навіть, що він заробив. Обіцяв (я таки при нагоді згадую йому про те – не знаю, чи воно добре) на 11-ту книжку дати нам знов щось нового. Стараюся діскредитувати дискредитувати так осторожно нове задумане видавництво «Вік», і відомі видавничі кружки, хоч самі, щоправда, нічого не мають, зачинають ворожо насторожуватись. Хай собі.

Може, П. Проф. вже відомо, що Стебницький, приславши своїх 1000 р[уб]. на «Раду», при тій нагоді старається «сіяти смуту», піддаючи ріжні різні проекти: перенести «Раду» в Петербург і перемінити її на тижнивник тижневник, який би мав заступати місце «Рідної справи», що, мабуть, вже не буде виходити при третій Думі. Чи[кален]ко не піддається на сі проекти, а зрештою він нічого тепер не рішає без П. Проф., але все-таки треба вважати на таку агітацію, безперечно шкідливу. Стебницькому, мабуть, не дуже хочеться платити за «Раду».

Як П. Проф. знають, 29[-го] чи 30[-го] має відбутися тут з’їзд Радикальної партії, а притім має бути і обговорена справа «Ради». Добре, якби П. Проф. могли на той час приїхати. Чи[кален]ко, мабуть, хоче тут же і виступити з справою друкарні, против проти чого, я гадаю, треба одразу застерегтися. Що має діла з’їзд Радик[альної] партії і загалом «ширший круг діячів» з друкарнею? Хиба Хіба тільки що богато багато набалакали б, виявили, чого доброго, які претензії, ну і взяли б на себе славу ініціяторів ініціаторів. Тим часом, на мою думку, нема найменшої рації, а притім і шкідливо було б втягати богато багато людей в сю справу, які притім ще готові виробити собі опінію, що про наші видавництва не треба вже зовсім журитися, бо їх піддержуватиме друкарня. Зрештою, словом – се було б не політично.

Сьогодня Сьогодні приїхав Доманицький, та з ним поки що шкода про що-небудь й говорити, бо він післязавтра назад вертає в Петербург і не зараз звідтам верне, бо там в нього є робота, між иншим іншим друкується таки його «Історія» під «псевдонімом Аркаса».

Скрипчук завтра їде, і я лишаюсь поки що тільки з Котиком, бо про Тарасенка П. Проф. мені нічого не написали. Та й зрештою хоч його і візьметься, то коректу «Історії» він, а також навіть Котик, не так-то ще скоро будуть могли зробити.

В Одесі на просвітянськім горізонті горизонті появився, як кажуть, доволі жвавий чоловічок, притім навіть не українець (!), Панченко, який дуже ревно займається в характері містоголови справами просвіти: уладжує відчити, забави з фінансовими цілями і т. д. Чи би не звернуться до нього, аби він зайнявся пропагандою «Вістника» «Вісника» в Одесі?

З глибоким поважаннєм поважанням

Ів.Д[жиджора]

Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 138 – 139 зв.).

Місце написання встановлено за змістом.

Стебницький, приславши своїх 1000 р[уб]. на «Раду», при тій нагоді старається «сіяти смуту»… – Ще наприкінці липня Є.Чикаленко просив М.Грушевського нагадати П.Стебницькому про обіцяні 1000 руб. для «Ради». У тому ж листі він повідомив, що

«тут був Піснячевський і казав, що в Петербурзі з нетерпінням хочуть смерти смерті «Ради», щоб на її трупі воскресити «Рідну справу». Я сказав, що вони не діждуть сього» (Там само, спр. 822, арк. 72 зв.).

Після нагадування М.Грушевського П.Стебницький відправив свій пай на видання «Ради» у сумі 1000 руб. Паралельно в листі від 6 серпня (ст. ст.) 1907 р. співзвучно В.Піснячевському він обгрунтував думку про перенесення «Ради» до Петербурга та наближення її характеру до колишнього органу Української фракції II Державної думи-газети «Рідна справа». За його підрахунками такий часопис, призначений не для інтелігенції, а для селянства, давав би близько 3000 передплатників і потребував менших видатків (Євген Чикаленко і Петро Стебницький: Листування 1901 – 1922 роки /Упоряд. Н.Миронець, І.Старовойтенко, О.Степченко. – К., 2008. – С. 53 – 54). Про плани П.Стебницького Є.Чикаленко відразу повідомив М.Грушевському (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 822, арк. 109).

29[-го] чи 30[-го] має відбутися тут з’їзд Радикальної партії… – Йдеться про з’їзд Української радикально-демократичної партії.

Чи[кален]ко, мабуть, хоче тут же і виступити з справою друкарні… -Цю думку висловив Є.Чикаленко у листі до М.Грушевського (Там само, спр. 822, арк. 107 зв.; лист від 17 серпня (ст. ст.) 1907 p.). Див. також коментар до листа І.Джиджори, відправленого з Києва близько 28 – 30 (15 – 17) червня 1907 р. та його лист від 4 липня (21 червня) 1907 р.

…друкується таки його «Історія» під «псевдонімом Аркаса». – Так іронічно І.Джиджора називає «Історію України-Русі» М.Аркаса, яка вийшла наприкінці 1907 р. у Петербурзі під редакцією В.Доманицького. Детально історіографію проблеми див.: Старовойтенко І. Листи Василя Доманицького до Миколи Аркаса (1907 – 1908 роки) // Український археографічний щорічник. – Нова серія. – К., 2006. – Вип. 10/11. – С. 515 – 592. Див. також: Її ж. Листи Євгена Чикаленка до Миколи Аркаса // Праці Центру пам’яткознавства. – К., 2005. – Вип. 8. – С. 238 – 260; Її ж. Євген Чикаленко і Василь Доманицький у короткому епістолярному діалозі (1908 – 1910) // Сіверянський літопис. – 2006. – № 6. – С. 3 – 16.

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 137 – 138.