17.08.1908 р. До І. Джиджори
Криворівня |
Варіанти тексту
|
||
Лист Ваш дістав; чому скорше не написали, і скільки грошей Вам треба? Я писав у Львів, щоб післали послали Вам 50 руб. Коли се мало, жадайте від них телеграфічно, вони вишлють. Можете поїхати. Я звідси за тиждень, мабуть, поїду до Львова, в Київі Києві буду в 1-ій пол[овині] вересня, отже, десь побачусь з Вами. В Київі Києві постарайтеся відшукати мій реферат про А[нтонови]ча, може, з повороту.
Не маю часу написати більше. Про К[истяковсько]го годжуся зо всім.
В Київі Києві бушує тепер Піснячевський.
Примітки
Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр.265, арк. 18 – 18 зв.). Поштова картка. Адресована: «Его В[ысокоблагоро]дию Ивану Ник. Джиджоре, Москва, Россия, Воздвиженка, гост[иница] «Петергоф», № 121». Штемпелі Москви (9.VIII.1908) та Ясенева Горішнього (17.VIII).
Місце та дату написання встановлено за поштовими штемпелями.
Це відповідь на лист І. Джиджори від 29 липня (11 серпня) 1908 р.
…Я звідси за тиждень, мабуть, поїду до Львова… – У Криворівні М.Грушевський перебував на відпочинку від 2 липня до 16 серпня (ст. ст.) 1908 р. включно (Там само, спр. 25, арк. 196 зв., 205 зв.).
…в Київі Києві буду в 1-ій пол[овині] вересня… – До Києва М.Грушевський виїхав 23 серпня (ст. ст.) 1908 р. і пробув там до 4 жовтня (ст. ст.) 1908 p., опікуючись справами проекту спорудження прибуткового будинку на Паньківській, 9 (Там само, арк. 207).
В Київі Києві бушує тепер Піснячевський. – Перебуваючи на відпочинку у Криворівні М.Грушевський того літа багато спілкувався з В.Доманицьким. Вірогідно від нього мав інформації про В.Піснячевського, бо у листі до Є.Чикаленка писав:
«Чую, що народжуються дві нові газети в Київі Києві, одна Піснячевського і К°, друга Ол[екси] Коваленка і К°. Може попаду на христини хрестини котроїсь» (Тодійчук О. Листи М. С. Грушевського до Є.Х.Чикаленка // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвідомчий зб. наук. пр. – К., 2001. – Вип. 4. Студії на пошану Руслана Пирога. – С. 150).
В середині серпня 1908 р. додали «масла в вогонь» до настрою В.Піснячевського опубліковані в ЛНВ рецензії В.Липинського та М.Грушевського на «Історію України-Русі» М.Аркаса (Липинський В. М.Аркас. Історія України-Русі. С.-Петербург, 1908 (Рец.) // ЛНВ. – 1908. – Т. 43. – Кн. VIII. – С. 307 – 318; Грушевський М. До рецензії д. Липинського // Там само. – С. 318 – 323).
У своєму відгуці на них публіцист писав, що автори «накинулись на творця і на редактора історії України-Руси мокрим рядном за ділетантські дилетантські грішки, за брак наукової сістеми системи» (Піснячевський В. Маленький фельетон. З хвиль життя // Рада. – 1908. – 4 вересня (22 серпня). – № 192. – С. 2 – 3). Критична рецензія М.Грушевського була сприйнята неоднозначно і іншими діячами українського руху, жваво обговорювалася у листуванні, спричинила відхід від ЛНВ його постійних оглядачів В.Піснячевського та Ф.Матушевського. Так, у жовтні 1908 р. Віктор Піснячевський писав М.Грушевському:
«[…] щиро дякую за честь бути співробітником Вашого журнала, але мушу ще раз повторити то, що я Вам казав на Вашій віллі у Львові – писать у «Вістникові» «Вісникові» далі я не можу, як Ви і самі добре це розумієте. І не можу не тілько тільки через те, що не поділяю Вашого credo – «коли хочеш добитися чогось, треба вміти бажати ні на що не вважаючи» – а головно через те, що ще після літньої розмови з Вами, а потім після «всестороннього и основательного» ознайомлення з українськими генералами всякої масти масті в Київі Києві, рішив отрясти прах од ног своїх і засісти вкінець за свою медицину» (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 697, с. 27).
Історіографічний огляд проблеми див.: Старовойтенко І. Листи Василя Доманицького до Миколи Аркаса (1907 – 1908 роки) // Український археографічний щорічник. – Нова серія. – К., 2006. – Вип. 10/11. – С. 515 – 592.
Світлана Панькова, Володимир Пришляк
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 177 – 178.