Олександр Кониський

Михайло Грушевський

Незадовго, дня 29 падолиста (ноября), скінчиться десять літ з дня смерті дуже заслуженого в історії нашого народного життя чоловіка – .

Покійник був родом з-під Ніжина, з тутешньої дрібної шляхти. Недостатки і хороба очей не дали йому змоги покінчити науку і він довгий час кочував по Лівобічній Україні. Се дало йому незвичайне знання тутешнього життя і широкі знайомості, котрими покористувався він в пізнішій своїй діяльності. Пізніше, в 1850-х роках попав під впливи полтавського українського кружка і, поправившись тим часом на здоров’ї, завзято почав працювати над народною освітою українською. Та, задершися з місцевими властями, був висланий на засланняв Вологодську губернію, потім живи довго під сильним доглядом на Україні, і тільки 1872 р. був пущений на волю і потім оселився в Києві.

В Києві тоді зачався живіший рух український і одним з найбільш живих і рухливих діячів став Кониський. Він багато писав по газетах і журналах в обороні українського слова, агітував між людьми, збирав грошеві засоби на українські потреби. Був одним з жертвувателів, що зібрали перший капітал на заснування Товариства імені Шевченка, що потім (щоправда – аж значно пізніше) розвинулося на одну з найважніших українських народних організацій. Коли в Росії впали заборони на українське слово, Кониський став писати найбільше в Галичині і взагалі був один з тих, хто найбільше потрудився коло великого діла зв’язання тіснішими зв’язками України російської з Галицькою і зробити Галичину опорою народного життя для всеї України під час тодішнього лихоліття російського.

Писав Кониський багато статей, повістей, оповідань. Найкращі його дрібні оповідання з селянського життя. Дуже цінна його велика біографія Шевченка. В чотирьох томах його писань (Твори, І – IV, 1889 – 1903) видано лише малу частину ним написаного.

Примітки

Вперше опублікована в газеті: Село. – 1910. – 25 листопада. – № 47. – С. 5. Підпис: М.Грушевський.

Подається за першодруком.

Взаємне листування М.Грушевського з О.Кониським висвітлює їх стосунки і творчу співпрацю. Листи М.Грушевського до О.Кониського, що охоплюють період 1894 – 1898 pp., опубліковані у виданні: Листування Михайла Грушевського / Упоряд. Г.Бурлака; ред. Л.Винар. – Київ; Нью-Йорк; Париж; Львів; Торонто, 1997. – Т. 1. – С. 53 – 71. Листи О.Кониського до М.Грушевського 1889 – 1898 pp. з ЦДІАУК (ф. 1235, оп. 1, спр. 547, 871, 873) готуються до друку в третьому томі «Листування Михайла Грушевського».

На смерть О.Кониського М.Грушевський відгукнувся некрологом. Скорочений варіант під назвою «Кониський Олександр. 18(30)/VIII. 1836 – 29/IX (11/ХІІ) 1900» був опублікований у «Хроніці НТШ» (передрук: Грушевський М. Твори: У 50 т. – К., 2002. – Т. 1. – С. 227 – 233); повний текст під назвою «Пам’яті Олександра Кониського» у виданні: ЗНТШ. – Львів, 1901. – Т. XXXIX. – С. 1-14.

…в 1850-х роках попав під впливи полтавського українського кружка… – йдеться про участь О.Кониського в діяльності Полтавської громади, заснованої у 1858 р. Разом з провідниками Громади активно працював над організацією першої недільної школи в місті, яка відкрилася 24 квітня 1860 p., входив до її ради, був членом загальної ради полтавських недільних шкіл. Співпрацював з Петербурзьким комітетом грамотності, через який порушував клопотання про запровадження україномовної початкової освіти в школах Полтавщини. Детально див.: Гніп М. Громадський рух 1860-х pp. на Україні. – Харків, 1930. – Кн. 1. Полтавська громада; Граховецький Д. Перші недільні школи на Полтавщині та їх діячі (1860 – 1862 pp.) // Україна. – 1928. – Кн. 4. – С. 51 – 73; Дудко В. Полтавська громада початку 1860-х pp. у листах Дмитра Пильчикова до Василя Білозерського // Київська старовина. – 1998. – № 2. – С. 155 – 178.

В Києві тоді зачався живіший рух український і одним з найбільш живих і рухливих діячів став Кониський – йдеться про діяльність Київської Старої Громади, яка постала у 1861 р. Валуєвський циркуляр 1863 р. позбавив громадівців легальної діяльності. Після тимчасового занепаду Київська Громада відродилася у 1869 р. Новий сплеск її активності співпадає з приїздом до Києва у 1872 р. О.Кониського. Див.: Палієнко М. Київська Стара Громада у суспільному та науковому житті України (Друга половина XIX – початок XX ст.) // Київська старовина. – 1998. – № 2. – С. 49 – 84; Грушевський М. Спомини / Публікація та вступна стаття М.Магунь // Український історик. – 2002. – № 1-4. – С. 133-144.

Був одним з жертвувателів, що зібрали перший капітал на заснування Товариства імені Шевченка… – разом з Д.Пильчиковим, М.Жученком, Є.Милорадович та С.Качалою О.Кониський був фундатором Товариства: Див.: Грушевський М. Наукове товариство імені Шевченка // Грушевський М. Твори: У 50 т. – Львів, 2002. – Т. 1. – С. 188 – 201; Студинський К. Наукове товариство ім. Шевченка у Львові (1873-1928 pp.) // ЗНТШ. – 1929. – Т. CL. – С. IX-XVIII.

Писав Кониський багато статей, повістей, оповідань – бібліографію праць О.Кониського див.: Доманицкий В. Библиографический указатель сочинений А.Я.Конисского, написанных по-малорусски // Киевская старина. – 1901. – № 1. – С. 131 – 151; Українські письменники: Біобібліографічний словник. – К., 1963. – Т. 2. – С. 440 – 460.

Дуже цінна його велика біографія Шевченка – йдеться про дослідження О.Кониського «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя» (т. 1 – 2, Львів, 1898, 1901), основою якого стала серія нарисів, опублікованих у 1892 – 1897 pp. переважно в ЗНТШ. Праця перевидана в Києві 1991 р. (зі вступною статтею В.Смілянської «Біограф та його хроніка»).

В чотирьох томах його писань… – йдеться про збірку: Творы О.Я.Конисского-Перебенди. – Одесса, Ялта, 1899 – 1903. – Т. 1 – 4. Частина творів передрукована у виданні: Кониський О. Оповідання, повість, поетичні твори / Вступна стаття М.Сиваченка. – К., 1990.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 322.