[Рец.] М.Г.Халанский. К истории поэтических сказаний об Олеге вещем, І-ІІІ

Михайло Грушевський

("Журнал Мин[истерства] нар[одного] просв[ещения]",
1902, VIII, ст. 287 – 356; 1903, XI, с. 1 – 40)

Материалы и заметки к истории древнерусского героического эпоса ("Известия" Отд[еления] рус[ского] языка, 1903, II, с. 169 – 176)

Ilias von Reussen und Il’ja Muromec ("Archiv für Slawische Philologie", XXV, с. 440 – 452)

Перша – головна праця досі не скінчена: надруковано три розділи її, і в перших книжках «Ж[урнала] М[инистерства] н[ародного] п[росвещения]» за р. 1904 заповіджене закінчення ще не появилося. Зрештою, кождий з розділів до певної міри становить осібну цінність і може сам для себе бути оцінений.

В першім розділі автор аналізує оповідання про Олега з історичних компіляцій XVII в., виданих ним в «Трудах [Харьковского] предварит[ельного] комитета [по устройству] XII [археологического] съезда [Див. «Записки», т. LVII.] і деяких інших книжних оповідань про Олега. Аналіза небезінтересна, але автор, здається, не підозріває, що цілу серію подібних оповідань (і навіть такої версії, як видані ним) видав пок[ійний] Гіляров п[ід] т[итулом] «Предания Начальной летописи».

В І т. моєї «Історії…» – якої д[обродій] Халанський, очевидно, не знає, а яка була б йому добре придалася до декотрих зачеплених ним питань, з історії Давньої Русі, сі оповідання були використані і вказане було їх значіння. Їх треба, очевидно, розбирати в цілості їх розвою, а не так відірвано, як робить д[обродій] Халанський, положивши при тім во главу угла якраз найнепевнішу – версію Якимівської літописі.

Друга кардинальна хиба – яка переходить через дальший дослід, що автор бачить в сих пізніх оповіданнях народну традицію, епос, ігноруючи можливість (дуже широку) комбінацій книжника, або – свобідні й хибні переповідження книжних джерел. Надії автора – за поміччю сих оповідань «побудувати постійний міст між старокиївським героїчним епосом і північними богатирськими оповіданнями» (Материалы, с. 168) ще дуже передчасні і, н[а]пр., мішання оповідань про Олега і Ольгу, які підносить він і в своїй більшій статті і в «Материалах» [Крім сього наводить автор у сій своїй статті варіант плачу в[еликого] кн[язя] Юрія Всеволодовича.], можуть бути наслідком простих непорозумінь. Вся III глава його головної праці, присвячена порівнянню сих оповідань з билинами, по-моєму, схиблена – порівняння дуже натягнені, механічні.

Взагалі, порівняний метод автора лишає дуже багато до бажання на сій точці. Так, механічні натягання (в порівнянні оповідання «Ортніт» з оповіданнями про походи Олега на Київ і Царгород) псують інтересний II розділ, присвячений Іллі «Ортніта». Автор приводить тут докази зв’язі Іллі з Олегом (тему сю автор обробив також осібно по-німецьки в «Archiv'i»), переводить дуже інтересно, хоч не з усім можна згодитися. Скажу, н[а]пр., що похід вуя і племінника по жінку може далеко ближче пригадувати Володимира і Добриню.

Щодо переходу імені Олега в Іллю справедливо підніс деякі скептичні гадки ак[адемік] Ягіч в примітці своїй в «Archiv'i». Титул князя мурманського (норманського) для Олега з Якимівської літописі бере автор за вихідну точку, але при великій непевності сього джерела і сей титул дуже непевний. Але деякі спостереження автора, дані при тім, справді цінні, не тільки що інтересні.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1904. – Т. 59. – Кн. 3. – С. 15 – 16 (Бібліографія).

Халанський Михайло Георгійович (1857-1910) – філолог-славіст, фольклорист.

…пок[ійний] Гіляров… – Гіляров Федір Олександрович (1841– 1895) – письменник, публіцист та педагог.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 203 – 204.