LXII. Псалма β
Михайло Грушевський
Подобенъ тойже
Непостижімій чловеческимъ умомъ
И непонятій агг(е)лъскимъ разумомъ,
Такъ барзо той свѣтъ (2) улюби мѣзерній (2)
Б(о)гь милосерній, (2)
Же намъ своего коханого с(и)на
Послал родити з Юдова колѣна,
О котром здавна (2) пророцы писали – (2)
През д(у)ха знали.
Ото Месия прийшол пожаданній, (v.)
Ото навѣдил люд свой коханій,
Ото бездѣтній (2) Б(о)гь и творецъ вѣкомъ
Стался человѣкомъ. (2)
Радуются днес агг(е)лъстіи лици,
Веселят ся д(у)хом человѣци,
Ижъ Б(о)гь на земли (2) во плоти яви ся, (2)
З дѣви роди ся. (2)
Прето и ми днес всѣ ся веселѣмо,
Нарожденному хвалу принесѣмо,
Аби насъ рачилъ (2) животом даровати, (2)
В ласцѣ своей ховати.
Примітки М. С. Грушевського
Сю віршу, не заведену до «Богогласника», подибав я (під № 4) в рукописнім співанику з Яворова (див. «Записки [НТШ», т.] XIV, miscellanea); наводжу з нього в цілості ту псалму:
Непостижимый чловеческимь оумомъ
И непонятся агг(ел)скимъ разумомъ
Такъ бардзо той свѣть оулюбивъ мѣзерный
Б(о)гъ милосерный.
Же намъ своего коханого сина
Послалъ родитися з Оудова колѣна,
О которомъ здавна Пророцы писали
Бо духомъ знали.
Ото Meccia прішолъ пожаданный,
Ото навидѣлъ людъ свой оукоханый,
Ото безлѣтенъ Б(о)гъ и творецъ вѣковъ
Сталъ ся человѣкомъ.
Радують ся днесь агг[ел]стій лицы
И веселяться духомъ человѣцы
Же Б(о)гъ на земли во плоти явися
Зъ Дѣви народилъ ся.
Презъ то и мы днесь вси ся веселѣмо,
Р(о)ж(дест)ву Х(ристо)ву вси ся поклонѣмо,
Аби насъ рачилъ животомъ даровати,
В ласцѣ своей заховати.
Примітки
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 227.