Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

4. Слова – «в суботу сыропустную»
і «в недѣлю всѣх святых»

Михайло Грушевський

В виданні Нікольського подано також анонімне «Слово в суботу сыропустную», що деякі подавали Климу. Поводом до того була згадка в «Слові» про кн[язя] Ігоря, забитого р. 1147 в Києві, за якого Клим тоді уступався перед киянами. Як уважають справедливо, доводу сього не вистачає. Я зауважу, що стиль сього слова, яке подає довгу номенклатуру святих, здебільшого в порядку альфабетичнім, з короткими характеристиками подекуди, не відповідає тій охоті Клима до «приводного» розуміння, яке виявляє він в своєму «Послании». Так само гострий закид киянам за смерть Ігоря навряд чи висловив би Клим своїй київській пастві: будь-що-будь, а кияни вбили Ігоря з надзвичайної прихильності до Ізяслава, і Клим був так же його великим прихильником і ставленником [Проф. Голубинський зауважив ще справедливо, що проповідник каже про киян, як про сторонніх (Ист[ория] рус[ской] церкви, І, с. 678).]. Як справедливо уважають, Ігор не був популярним святим, тому «Слово» мало зложитися швидко по його смерті; але чи не в Чернігівщині?

Зміст «Слова» небагатий [Наводимо сей уступ про Ігоря: «Съ вама же честно ублажаемъ князя Игоря, пріемше честно мученіе, принесшаго жрътву чисту Богови, аще бо укаряюще Кіане възложиша на [нь] честный черноризьскыи образъ, и въ томъ вьспрія нетлѣньныи вѣнець, по безъукорныа славы сподобиша, и себе же мукы вѣчныя».], хоч зложено воно досить гладко й консеквентно: по короткім вступі йде похвала святим (бо свято св. отець) і моральна наука – подобитися святим ділом самим. Тут заслуговує уваги наука, звернена спеціально до князів («рѣку же и княземъ: спаситеся и вы, князи, правдою, златолюбіе отврьгже; спасите ся и вы, княгине, истиною, а не злобою, срѣбролюбіа ненавидяще»): се натякання, хоч і досить загальне, про «златолюбіє» доволі характерне: се була дезидерата дуже популярна, добрий князь перед всім «злата не сбирашеть, имѣния не щадяшеть, по даяшеть дружинѣ» [Іпат., с. 439, порів.: [Грушевский], Очерк ист[ории] Киев[ской] зем[ли], с. 345.].

Друге «Слово» на ту ж тему («в недѣлю всѣхъ святыхъ ), видане у Нікольського ([О литературных трудах], с. 222 – 223), хоч тубільне (бо згадує святих печерських), не має нічого цікавого (хіба молитва – княземъ нашимъ на поганыя побѣду подавающе»).


Примітки

анонімне «Слово в суботу сыропустную», що деякі подавали Климу – сучасні дослідники також не схильні приписувати цю пам’ятку Климу Смолятичу (ПодскальскиГ. Христианство. – С. 164).

про кн[язя] Ігоря, забитого р. 1147 в Києві… – Ігор Ольгович невеликий проміжок часу був київським князем (30.VII. 1146 – 13.VIII. 1146 p.), 5 січня 1147 був пострижений у ченці, а 19 вересня 1147 р. вбитий киянами, згодом канонізований.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 505 – 506.