[Рец.] Русская историческая библиография
Михайло Грушевський
указатель книг и статей по русской и всеобщей истории и вспомогательным наукам, т. I, 1892, с. XVI + 373; т. II, 1893, с. VII + 377; т. III, с. VIII + 514. Петербург, ціна 3 р. і 3 р. 50
Минулого року вийшли з таким заголовком 2 і З томи російської історичної бібліографії В[олодимира] Межова.
Автор, померлий нещодавно, відомий бібліограф, хотів сим виданням доповнити попередні бібліографічні покажчики російської історії: покажчик Неустроєва про часописи й збірники російські від р[оку] 1703 до 1802 р. («Историческое разыскание о русских повременных изданиях и сборниках», Петерб[ург], 1878 р.), покажчик Ламбіних для р[оків] 1855 – 1864 (Русская историческая библиография, Петербург, р[оки] 1861 – 1864) і самого Межова для р[оків] 1865 – 1876 (Русская историческая библиография, 8 том[ів], Петерб[ург], 1862 – 1890 pp.). В сей новий покажчик заведені російські книжки й статті в часописах російських від р[оку] 1800 до 1854.
Перший том містить в собі джерела і статті, й розправи до них, також літературу політичної історії Росії, її окремих країв і народів, а також поодиноких губерній. Том 2-й – біографії й літературу т. зв. помічних історичних наук – генеалогії, геральдики, палеографії і т. ін. Том 3-й – географію й етнографію Росії, історію церкви й освіти. Два дальші томи мають містити історію письменства й мови, околичну політику й війни, і історію штуки, історію слов’ян і історію всесвітню. Головна користь сього видання у відомостях про дрібні брошури, а также дописи в дрібних місцевих часописах. Головним джерелом для автора були колекції Петербурзької публічної бібліотеки, хоч, як доводить автор, її екземпляри часописів і т. ін. не все комплектні.
Примітки
Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1894. – Т. III. – С. 229 (Замітки історичні, археологічні і критичні).
Перші томи «Русской исторической библиографии» з’явилися завдяки діяльності російського бібліографа-професіонала В.І.Межова (1831 – 1894), який розпочав свою діяльність з публікації «Библиографических листков» (додатка до «Отечественных записок», 1856 – 1857). Це був найповніший покажчик всіх друкованих видань, що вийшли в Росії за ці роки. Вийшовши у відставку, В.І.Межов до останніх днів життя займався укладанням покажчиків як загального характеру, так і спеціальних з історії, археології, літератури, педагогіки, періодичних видань тощо (уклав понад 50).
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 286.