Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

24.02.1897 р. До М. Грушевського

Париж 85, Bd. Port-Royal, Paris 24 лютого 97

Варіанти тексту

Високоповажаний добродію,

Справді таки давно вже не писав до Вас і знову таки через те найбільше що не знав чи вернулись Ви вже до Львова, тим більше що на свій останній лист не мав од Вас одповіді.

Що до Збірника, то він і готовий – і не готовий: себто усі матеріали зібрані, треба тільки дещо додати і дещо передивитись, а також аж 2 добродії дали свої праці у московській мові то прийдеться ще й перекласти – не багато, але не легко бо йдеться про такі річи речі про котрі ще ніхто не писав ніколи по нашому.

Зміст буде такий:

Передмова – моя

Археологічні здобутки Хвойки у Києві – моя

Рибальство українське на Дунаї – моє

Гончарство у с.Олешні у Чернігівщині – Могилянського

Матеріали до української будівлі:

A. с.Полошки у Чернігівщині – Могилянського

B. Стара церква у Малині на Волині – моє

Весіллє Весілля у Гадяцькому повіті з Полтавщини – О.Гриша.

Українська колонізація Сибіру – Dr. Талько-Гринцевич[а]

Збірничок весільних пісень М.М.Максимовича

Програма до збирання весільних звичаїв

Програма до етнографії життя

Дрібні річи речі

Покажчик

Explication des derniere.

Щодня сподіваюсь одібрати матеріали про святих Дикарева і дещо з Галичини від Кордуби, котрі давно вже обіцялись. Якщо надійдуть то може змінять трохи зміст. А те ж якби у Вас що знайшлось з Галицького матеріалу матеріалу (бо мій як бачите увесь чисто український) підходящого то те ж добре було б додати (тільки не folklore).

Найбільше можуть задержати Хвойківські здобутки. Діло у тому що Вл[одимир] Боніф[атійович] передав мені що привезе матеріал (найголовнійше найголовніше свій реферат) сам ув осені, а Покровський обіцяв надіслати помірки знайдених Хвойкою черепів: а тепер В[олодимир] Б[оніфатійович] замість Парижу опинився у Римі і досі мені ще нічого не прислав, а Покровський загубив десь свої дописи – і оце тепер тільки пише з Відня що знайшов і зараз висила… і се б усе нічого, а найголовніше те що у присланому мені витягу з дневників Хвойки багато дечого бракує і через те я мусив написати щоб мені дещо роз’яснили і т. і., а одповіді ще не маю. У в усякому разі сподіваюсь що більше як на місяць або півтора діло не загаїться загається.

Боюся дуже що прийдеться з Вами дуже торгуватись із-за малюнків… Що будете робити коли у їх уся сила, бо без їх і текст нічогісінько не варт. А до того таки й гріх же справді й не покористуватись тим що є. Хвойка один мені прислав аж 14 величезних фотографій (in folio) таких хороших що аж тут усі роти роззявляють… Що-ж подякувати хіба та й подождати поки Бобринський, що купив усю колекцію Хвойкину, видасть?! Вже, на мою думку, коли пішло на те, щоб своє було, то грошей жалувать нічого, а треба швидше видавати щоб випередити Бобринського… Поки він там по московському збереться, а ми вже й видамо по українському.

Тим то я, сподіваючись на Вас, навіть і не показую їх у «Anthropologie» (Зостерегаючи Застерегаючи собі надрукувати їх там упісля), бо там і з руками візмуть – аби дав! То от-же. Як що Ви думаєте що й у Вас добре зроблять то я зашлю Вам ці фотографії (не усі, одначе) а то може чи не зробити нам кліше тута? Тут фотогравюра обійдеться у форматі «Етногр[афічного] Збірника», або хоч і трохи більшому франків по 20 за кожну. Ну, а й окрім Хвойки – ще будуть маленькі… і досить багато цинкографій (чертежів, планів etc.) – що робити… або видавати по своєму або до людей іти, то по французькому, аби не в Москві.

Не хотілось би мені цього видання Збірником звати, краще було б: Матеріали до русько-української етнології (тільки не етнольогії) – так якось поважнійше поважніше було б… Як вам здається?

За обіцянку про Кольберга – спасибі, досі ще не було нічого. Та Кольберг бачите річ затяжна і так-то вже зразу потрібна, а от Словарь Уманця і Спілки, що при «Зорі» виходить, про котрий я Вам писав, то річ така що й зараз здалась би, бо без неї інколи як без рук… Я писав Вам що у мене перший випуск є вже (А-К 1893) а дальших немає, а якби Ваша ласка прислати то велике б спасибі сказав.

Ото ще проханнє прохання. Як що можна пішліть пошліть обідва обидва випуски «Етнографичного Збірника» в Троицкосовское–Кяхтинское отделение Пріамурскаго Отдела Имп[ераторского] Рус[ского] Географич. Общества в г.Троицкосовскъ Забайкальской области. Вони Вам пришлють свої видання (не дуже мудрі – а усе таки!..).

Мабуть Ви вже одібрали спасибі за Етнограф[ічну] карту од нашого Антроп[ологічного] Товар[иства] у Парижі і од Антроп[ологічної] лабораторії «Jardin de Plantes». Дві других оддав Gaidoz’oвi у Ecole des politiques і у Ecole des Langues orientales.

Треба б конче ще Леже послати бо усе таки він у College de France показував би її.

З щирим поважаням поважанням

Хв.Вовк

Про карту я мав відчит у «L’Anthropologie». Відказав усе що слід було і все таки вдалося настільки зацікавити що мені тут же предложили надрукувати у «Bulletens» не тільки мій виступ а й reduction самої карти. Скажіть про це Величкові. Окрім того буде й у Anthropologie замітка. Величка хвалитиму дуже, а «Просвіту» за Андрейчина вилаю. А знаєте чом я досі про карту відчиту не мав? Через те що збори у нас бувають з 4-ої години, а при вечірнєму вечірньому світлі ся карта з етнографічної робиться топографічною. Так і Величкові скажіть.

Чи не були б Ви ласкаві передати оціх оцих 2-х фотографій до «Зорі». До збірнику вони не йдуть бо се буде трохи на політику звертати, а у «Зорі» як раз добре буде. Се шинок і школа у Селі Мечебілівці Изюм[ського] пов. у Харківщині. Я б їх так і поставив рядком підписавши що читачі можуть сами самі догадатися котрий з ціх цих будинків школа, а котрий шинок… На жаль одне кліше було розбите і фототипії зробити не можна. Як що у Вас не знайдеться нікого хто б зробив дотепний малюнок з ціх цих фотографій – то верніть їх мені, я тут знайду.

А перед «Зорею» я дуже винний. Ще Левицькому я послав свою подорож до Бойків, а кінця й досі не даю – ніколи, от як одроблюся трохи то надішлю.

Ваш Хв.Вовк


Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 389, с.375.

Друкується вперше за автографом. Лист є відповіддю на лист М. Грушевського з початку 1897 р. М. Грушевський відповів на цей лист у кінці лютого 1897 р.

Андрейчин А. – власник літографії у м.Львові.

Гриша О. – автор статті про народне весілля у Гадяцькому повіті Полтавської губернії, яка була надіслана до «Матеріалів до українсько-руської етнології».

Кордуба Мирон Михайлович (1876-1948) – історик, дійсний член НТШ. Автор праць з історії та історичної географії України.

«Материяли Матеріали до українсько-руської етнології» – неперіодичне видання Етнографічної Комісії НТШ у Львові. Виходили з 1899 по 1928 рік за редакцією Ф.Вовка, згодом В.Гнатюка. З 17 тому змінило назву на «Материяли Матеріали до української етнології». 1996 року часопис поновлено в Україні.

Могилянський Микола Михайлович – працівник імператорського Музею ім.Олександра III-го у Санкт-Петербурзі. З 1909 року завідуючий етнографічним відділом цього закладу.

Покровський Олексій (1868-1928) – історик античного світу, професор Київського університету.

Талько Гринцевич Юліан (1850-1936) – польський антрополог і етнограф. Закінчив Київський університет. У 1908-1931 роках професор антропології у Ягелонському університеті, дійсний член Польської Академії Наук.

Хвойка Вікентій (1859, с.Семині, Чехія – 1914, Київ) – визначний український археолог чеського походження. Відкрив Кирилівську (біля Києва) та інші пізньопалеолітичні стоянки, пам’ятки трипільської культури, розробивши їхню класифікацію. Досліджував пам’ятки бронзового віку, скіфські городища і кургани, поля поховань Київської Русі і давньоруських міст.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 123 – 125.