3.04.1912 р. До М. Грушевського

Ясневелможный М[ос]це Пане Профессор, мой милостивый патроне и добродию!

Всемирным и всерадостным праздником воскресшого Христа Господа Вашу Вельможность премилостивейшого патрона и добродия всенижайше веншую, усердно желая, да сий от мертвых востанием своим воздвигнув[ш]ий падшого чоловека, подаст Вашой Панской Ясневелможности силу, здравие долгоденственное и крепость к содержанию всей Украины правления и ко приобретению чести и достоинства, ежечасно од сили в силу и од славы во славу Ясневелможности Вашой и всей Панской фамилии приумножаемого.

Тут ще раз повторяю, що всі листи, а між ними і відомому панови панові, я зараз повисилав, як тільки їх дістав. Так само виконав усе те, про що було писано в останнім листі Марії Сильвестровни Сильвестрівни, з виїмком того, що дотичить робіт в городі, бо якраз сьогодня сьогодні вночи вночі впав страшенний сніг і паде цілий день – не знати, коли все те скінчиться.

Про гонорарі Коцюбинського і Чернявського, не маючи сам змоги через Гнатюка, просив розвідати і написати Залізнякови Залізнякові. Чи зробив се – не знаю, а тепер і не можу дізнатися, бо Залізняк від 1 с[ього] м[ісяця] сів в криміналі відбувати кару (3 місяці). ЛНВістник ЛНВісник вийшов тиждень тому назад, спізнившися трохи ще й через те, що з ним трапилася пригода на зелізници залізниці: промочили оливою щось 250 примірників. Будемо жадати відшкодовання відшкодування.

Я своє поданнє подання вніс, статю статтю віддав. Дома у П. Професора нічого нового, кореспонденції ніякої. Я завтра, наколи не стане зелізниця залізниця, що дуже правдоподібне, думаю поїхати на свята додому. Федюшку зробили урядником Спілки на час неприсутности неприсутності Зал[ізняка]. Було одно засіданнє засідання Виділу, але полагоджено тільки біжучі справи.

З глибоким поваженнєм поважанням

Іван Джиджора

Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 282 – 283 зв.).

Місце написання встановлено за змістом.

Перша частина листа написана в стилі текстів листів гетьмана Данила Апостола, з якими в той час працював Іван Джиджора, готуючи збірку до тому «Жерел до історії України-Руси».

Так само виконав усе те, про що було писано в останнім листі Марії Сильвестровни Сильвестрівни… – Йдеться про лист Марії Сильвестрівни Грушевської до Івана Джиджори від 30 (17) березня 1912 р. з господарськими дорученнями (Там само, спр. 939, с. 2 – 3).

Залізняк від 1 с[ього] м[ісяця] сів в криміналі відбувати кару (3 місяці). – Докладно ці події описує сам М.Залізняк у листі до М.Грушевського від 1 квітня (н. ст.) 1912 р.:

«Моя справа з видаленєм видаленням піде дорогою адміністративною. Як буде, годі сказати напевно, але по всякій імовірности імовірності буде все полагоджене користно корисно для мене. Нині годині о 1-ій по полудни полудні сідаю до криміналу. Виходжу 1-го липня. Заряд в’язниці обіцяв, що не буде змушувати нас до роботи, як приписує регулямін. Можна буде мати книжки. […]

Правдоподібно буду сидіти в одній казні з Осипом Охримовичем, а не з звичайною публикою публікою в’язниці – отже можна буде дещо працювати» (Там само, спр. 485, с. 37 – 38).

Офіційно на засіданні Виділу НТШ ще 27 березня 1912 р. М.Залізнякові було надано відпустку з 1 квітня 1912 р. (Хроніка НТШ. – Львів, 1912. – Ч. 50. – С. 3 – 4).

…промочили оливою щось 250 примірників. – Цю саму інформацію подав М.Грушевському ще 25 березня (н. ст.) 1912 р. і Володимир Дорошенко. Він називає іншу кількість пошкоджених примірників (148) та висловлює сподівання на відшкодування і навіть певний прибуток для Видавничої спілки в сумі 2 – 3 тис. корон (додрукування втрачених примірників та кошти за спізнення книжки). Див.: Листування Михайла Грушевського. – Київ; Нью-Йорк; Париж; Львів; Торонто, 2001. – Т.II / Ред. Л.Винар; упоряд. Р.Майборода, В.Наулко, Г.Бурлака, І.Гирич. – С. 260.

Федюшку зробили урядником Спілки на час неприсутности неприсутності Зал[ізняка]. – Про це також сповіщає у своєму листі від 1 квітня (н. ст.) уже з в’язниці М.Залізняк:

«Касу Спілки передав до веденя за згодою инших інших членів дирекції Федюшці» (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 485, с. 37).

Перед тим, 25 березня (н. ст.), М.Залізняк писав, що 23 березня центральна каса НТШ одержала краєву (сеймову) субвенцію у розмірі 10500 корон, з яких він взяв на Видавничу спілку 1500 корон (Там само, с. 34).

Було одно засіданнє засідання Виділу, але полагоджено тільки біжучі справи. – Йдеться про засідання Виділу 27 березня 1912 р. (Хроніка НТШ. – Львів, 1912. – Ч. 50. – С. 3 – 4).

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 243.