5.08.1907 р. До М. Грушевського

Високоповажаний Пане Професор!

Посилаю дальшу коректу «Історії», решта коректи VI том (14 аркуш), для перерібки для «Вістника» «Вісника» буде післана послана завтра. В сім тижни тижні надрукуємо два дальші аркуші, так що нарешті друк VI тому посунеся посунеться вперед.

В касі є зараз 278 р[уб]. Завтра заплачу Гайденвурцлеви 175 і ще можу заплатити 100 р[уб]. книгарні, коли П. Проф. скажуть заплатити. Як тільки верне Матушевський від П. Проф., зараз друкуватимем дальше ЛНВістника ЛНВісника.

Тут видається «Український ратай». Є се плакат, на якому будуть поміщені ріжні різні оповістки видавництв і фірм і т. д. Видає його якийсь Перехрестов, і крім того, що він заплатив адміністрації за концесію, якийсь процент з того має йти на урядові добродійні товариства. Зате той плакат буде офіціяльно офіціально з генерал-губернаторської канцелярії розісланий по всім містам і селам Київського генер[ал]- губернаторства і там теж з наказу уряду має бути прибитий на стінах чи на дверях, словом, де прибивають всякі урядові оповістки.

Першорядне місце (простокутник) на тому плакаті стоїть 20 р[уб]. В редакцію приходив агент з питаннєм питанням, чи ми не дамо туди своєї оповістки. А що се було треба зараз рішити, аби хто не зайняв вигідного місця, то я замовив таке місце за 18 р[уб]. (скидка 10%), не маючи коли запитати о дозвіл П. Професора. «Рада» також замовила.

Але я не дав грошей, а сказав, що дам, коли з генерал-губернаторської канцелярії будемо офіціяльно офіціально повідомлені, що наша оповістка буде поміщена. Значить, з формального боку ніякої страти ми не можемо мати. Але коли П. Проф. думають, що сей інтерес не стоїть 18 руб. (шкоди ніякої не може бути), то я, коли не можна буде замовлення взяти назад, покрию своїми грішми сей видаток. Як кажу, зробив се на власну руку, бо не мав часу П. Проф. перед тим запитати о дозвіл.

Треба ще додати, що таке оголошеннє оголошення буде висіло через цілий рік, а про всякі зміни чи в адресі, чи в яких умовах треба повідомляти, і сі зміни чи доповнення будуть тою ж офіціяльною офіціальною дорогою розсилатися, а місцеві власти власті з обов’язку мають на своїх блянкетах се наклеювати. На тім плакаті будуть поміщені самі приличні фірми і видавництва, ось як книгарня Ідзіковського, «Київ[ської] стар[ини]», «Рада» й инші інші часописи. На мою думку, все ж таке розповсюдненнє розповсюдження оголошення має якусь вартість. Шахрайства ж жадного не може бути, бо не буде се поміщено і розіслано, то не дасться гроший грошей.

Знов прийшло 3 нових передплатників, а 4 «патріотам», про яких я дізнався, що вони з обов’язку передплачують укр[аїнські] видавництва, а тільки тепер чомусь притаїлися, я казав післати послати оповістки і переводи. На них вказав мені згаданий в попередніх листах Богуславський, який був сильно здивований, що їх нема між передплатниками.

Завтра буде післана послана решта корект ЛНВістника ЛНВісника.

З глибоким поважаннєм поважанням

Ів.Джиджора

Р.S. Рахунки в конторі ведуться як треба.

Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 95 – 96 зв.).

Місце і рік написання встановлено за змістом.

Як тільки верне Матушевський від П. Проф.… – Йдеться про огляд «З українського життя», опублікований у VII книжці ЛНВ (Т. 39).

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 106 – 107.