1.08.1907 р. До М. Грушевського

Високоповажаний Пане Професор!

Нині нічого більше такого хоч трохи інтересного не можу донести. От хиба хіба тільки те, що вплинуло до каси 38 руб. З того передплати на 36 р[уб]. і 25 [коп.], а втім знов 24 р[уб]. від нових, яких нині прибуло 4 з повною передплатою, а один ще вписаний на поруку Богуславського з Катеринослава, горячого гарячого сторонника ЛНВістника ЛНВісника, якому-то власне він тих 4-ох передплатників навербував. Продано знова знову 1 ч[астину] V тома «Історії», а я при сій нагоді прошу наказати кому треба прислати нам сюди кілька комплєтів комплектів, бо є всего-навсего всього-навсього т[ом] II-й і 6 прим. т[ому] V першої части.

Я регулярно буду давати в «Раді» партіями спис книжок, які у нас в конторі, «яка всілякі закази з провінції полагоджує відворотною почтою поштою», можна дістати.

Посилаю до перегляду деякі вірші кращого сорта, бо щодо гірших, то від них просто відбою нема, я просто прію, читаючи все те та відписуючи авторам, що вже заздалегідь домагаються гонорара. Просто розпука з такою плодовитістю та й годі. Та зате, з другого боку, не доходять та в останнім часі загалом немає ніяких скарг на ані на самого «Вістника» «Вісника», ані на адміністрацію, з виїмком тих бажань ріжних різних авторів, про що я вже писав, та ради від одного провінціяльного провінційного патріота. «Тільки, – каже, – не давайте отого «ся» окремо, а причіпляйте його до слова, то скількість кількість передплатників щонайменше зараз вдвоє зросте».

Справа «Дзвона», як довідуюся, ще не зовсім на гладкій дорозі; Лозинський тільки почасти дався заангажувати, а головну частину капітала має дати якась пані (про фамілію поки що не вспів дізнатись), яка продає свій маєток (але ще не продала) і має вложити туди 20 000 р[уб]. Тим часом головні ініціятори ініціатори вже поназначували собі товсті гонорарі від сторони – minimum 2 – 2½ р[уб]. Через те дехто з тутешних тутешніх не сподівається, щоб се довше удержалось.

Виноградова передає до перегляду переклад драми з жидівського, переклад поки що в бруліоні, бо не хоче переписувати, не знаючи, чи буде поміщений. Переклад зроблений з рукопису і друкував би ся у нас рівночасно з таким же росийськім російськім перекладом. Я гадаю, що нам нема потреби так часто давати драми та ще й перекладені, але все-таки посилаю. Трудно буде читати, нечиткий.

В Київі Києві тепер нікого нема, всі кудись повиїздили; тому й скучно, та зате розбої і експропріяції експропріації зросли до нечуваних розмірів. «Перевала» я ще не післав послав, бо не було коли дістати від Ол[ександра] Сергієвича – незручно, дуже далеко.

В касі є тепер – по заплаченю Котикови Котикові і й податку (квартирний налог – 3 р[уб]. 64 коп.) – є 297 руб. Ладиться 10[-й] арк[уш] VI т[ому] до друку, а 12[-го] все-таки нема ще.

Ів. Джиджора

Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 91 – 91 зв.).

Місце написання встановлено за змістом.

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 103 – 104.