31.07.1907 р. До М. Грушевського

Високоповажаний Пане Професор!

«Історії» VI тома зложено вже 14 аркушів. Як тільки прийде 12-ий від П. Професора, будемо друкувати, і дякуючи тому, що вже є Запорожець, треба буде сильно підігнати VI т[ом], який не так скоро тепер йшов. Коби тільки вертала скоро коректа, то справа напевно швидко посунеся посунеться вперед, тим більше, що можна буде приставити почасти до складання Сидоряка, віддавши значну часть ріжного різного ломання ламання Постоєви Постоєві. В кон[то]рі коректа йде скоро, й ніколи нема найменших залежостий залежностей.

Нині я заплатив друкарні з присланих мені 300 руб. на рахунок VI тома 200 руб. – значить, менше-більше заплачено за зроблену вже роботу, а властиво друкарні ще належало б ся 31 руб. Можна б було дати йому наперед ще й тих 100 руб., та П. Проф. мені нічого про се не писали, кілько скільки друкарни друкарні заплатити, і я тільки з коротенької уваги Беднарського дізнався, що гроші прислані на VI том. Через те волів бути обережним і заплатити тільки, кілько скільки менш-більше належиться, зажадавши при тім збільшення скількості кількості письма. Якщо можна дати йому решту, то прошу мені про се написати.

Письма додати управитель приобіцяв.

В касі є тепер разом з тими 100 руб. 285 р[уб]. з копійками. Виплат більших не було жадних, тільки Виноградовій, яка вже дуже просила грошей і впевняла мене, що як її сповіщено з Львова, її вірші будуть поміщені, дав я на «собственный риск и страх» 5 руб. авансом, не діждавшися вказівки в сій справі від П. Професора. Вона ж мало не щодня приходила сюди довідуватись. Матеріялу Матеріалу ніяким чином не можна було зібгати в 11 аркушів, через те прийшлось знова знову урвати з «Середніх віків» аж 6 сторін, і то, може, на 2[-і] стороні більше навіть (ще докладно не можна знати, бо Піснячевський не вискладаний цілий), а то через те, що не було відповідного місця в дальших сторонах, де би можна було урвати. В редакцію поспішив прислати вірш свій Олесь.

Піснячевський задумав був видати збірничок деяких промов українських депутатів та деякі передруки статей з «Рідної справи». Та я, міркуючи по тім, що він оповідав про сформованнє сформування Укр[аїнської] громади в Думі, про ріжні різні погляди послів і вплив на них, порадив йому дати можливо докладну історію того всього. Як кажу, міркуючи по тім, що він оповідав й про що я вже згадував в одному з моїх листів, річ була б інтересна й користна корисна, коли він в тому ж дусі напише, як говорить.

Десь там у П. Проф. є спомини актора українських труп Пясковського. Він приходив до мене справлятися, як справа стоїть. Він теж оповідає цікаві річи речі про корифеїв укр[аїнської] сцени – Тобілевичів, одначе, скільки можна думати, найменш прихильно відноситься до Садовського. Ми готові викли[ка]ти цілий потоп театральних споминів. Що ж, була б інтересна література, коли все те буде з талантом написане, й для «Вістника» «Вісника» було б добре.

З глибоким поважаннєм поважанням

Ів. Джиджора

Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 90 – 90 зв.).

Місце написання встановлено за змістом.

…прийшлось знова знову урвати з «Середніх віків»… – Йдеться про продовження студії І.Франка «Середні віки і їх поет», опублікованої у VII книжці ЛНВ за 1907 р.

В редакцію поспішив прислати вірш свій Олесь. – Поезія О.Олеся «Моїй матери матері» опублікована у VIII–IX книжці ЛНВ (Т. 39).

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 102 – 103.