21.06.1907 р. До М. Грушевського

Високоповажаний Пане Професор!

Щойно дістався до редакції, бо, приїхавши з двірця, не застав нікого; Дмитро, користаючи з свободи, кудись був поплівся. Я ще не мав просто часу перед 4 год. розглянутися; ось що можна бачити, то цілковитий нелад: коректи не пороблені, бо кілька корект забрано при арештованню арештуванню з Квасницьким, каса десь находиться у Сидоряка, але в ній буде, мабуть, не більш як 10 карб[ованців]. Як тільки дістану її від Сидоряка, то переведу.

Тепер у Київі Києві дуже вже налягли на пресу: ось «Раду» оштрафовано на 300 карб[ованців]. Через те деякі статі статті з «Вістника» «Вісника», як «» Винниченка і вірш Карманського, приходиться посилати вдруге до цензури, що вже нині зроблено.

Приходив до мене Котик і просив конечне якої роботи, бо, каже, формально гине з голоду. Обіцяється все робити, що треба. Воно робота тепер знайшлась би, особливо поки приїде Скрипчук. От хоч би коректа, але як і що, по якій нормі йому платити. Я поки що дав йому своїх 2 карб[ованці]. Прошу мені дати інструкцію в тій справі. Матушевський ще не дав статі статті до VI кн[ижки]. Значить, кн[ижку] VI випустити тільки на 11 аркушів? В такім випадку треба буде, мабуть, викинути цілого «Єрусалима».

«Вістникови» «Вісникові» поки що ще нічого не грозить. Олександра Сергієвича нема тут в Київі Києві, а лист для нього від видавця Ступіна вже чекає кілька днів.

Більше сам нічого не знаю, завтра напишу більше.

Зараз йду до Чикаленка, який мене просив нині до себе, то і поговорю що треба.

З глибоким поваж[аннєм] поваж[анням]

І.Джиджора

на другій стop[oнi]

Ага! От що мені трапилося на граници границі. Книжки П. Проф. по довгих короводах пустили, але ротмістр жандармів задержав у себе дозвіл, дарма що хотів книжки назад відіслати, а дозвіл взяти з собою. Він каже, що се для того, аби міг виказатися, коли його начальство запитає: чому він книжки пускає. Зате, казав, можна тепер книжки перевозити, відкликуючись до сього власне дозволу, що лежатиме стало в жандармській канцелярії в Радзівілові. Дістати дозвіл можна буде назад, коли конзуль консул дасть йому иньше інше потвердженнє підтвердження того дозволу. Чи дуже зле сталося?

Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 322 – 323 зв.).

Місце написання встановлено за змістом, дату – за щоденником М.Грушевського, записи в якому свідчать, що 20 (7) червня 1907 р. І.Джиджора виїхав зі Львова до Києва (Там само, спр. 25, арк. 151).

Щойно дістався до редакції… – За щоденниковими записами М.Грушевського відомо, що І.Джиджора приїхав до Львова близько 28 (15) травня, де перебував до 20 (7) червня 1907 р. (Там само, арк. 149, 151; записи від 17 травня та 7 червня 1907 р.). На час його відсутності редакційні справи ЛНВ у Києві вів Ю.Квасницький, докладно інформуючи професора Грушевського про всі проблеми (Там само, спр. 522, с. 11 – 29). Отримавши 19 (6) червня відомості про арешт Ю.Квасницького, Михайло Сергійович «хотів відразу змобілізувати Дж[иджору], але не могли знайти», вирядив його до Києва 20 (7) червня 1907 р.

…кілька корект забрано при арештованню арештуванню з Квасницьким, каса десь находиться у Сидоряка… – Сповіщаючи про арешт працівника редакції ЛНВ Ю.Квасницького, Ю.Сидоряк у листі від 18 (5) червня 1907 р. писав М.Грушевському, що за порадою Є.Чикаленка він забрав з редакції до друкарні всі рукописи, а також взяв «у переховання» готівку в сумі 17 руб. 51 коп. (Там само, спр. 741, с. 28 – 29). 27 (14) червня він повідомив, що всі рукописи та готівку передав І.Джиджорі (Там само, с. 37 – 40).

…ось «Раду» оштрафовано на 300 карб[ованців]. – Повідомлення про цей штраф було вміщено в самій «Раді» (рубрика «По Україні»):

«Редактора «Ради» М.І.Павловського оштрафовано на 300 карб[ованців] за нарушення обов’язкової постанови вик[онувача] об[ов’язків] київського губернатора щодо друку з 2 июня 1907 p.» (Рада. – 1907. – 8 червня. – № 130. – С. 3).

За яку саме публікацію було накладено штраф – в газеті не повідомлялося. І надалі редактор газети М.Павловський неодноразово піддавався штрафам. За відомостями Київського тимчасового комітету у справах друку, лише упродовж серпня – грудня 1907 р. Павловського М.І. 7 разів було оштрафовано на 100 руб., один раз – на 200 руб. (ЦДІАК України, ф. 295, оп. 1, спр. 51, арк. 11 – 26 зв.).

…як «Студента» Винниченка і вірш Карманського, приходиться посилати вдруге до цензури… – Першу спробу дістати дозвіл на друк твору В.Винниченка здійснив за відсутності І.Джиджори Ю.Квасницький. 14 (1) червня 1907 р. він писав, що отримав з цензури рукопис, в якому «дуже богато багато повикреслювано» (Там само, ф. 1235, оп. 1, спр. 522, с. 32).

Після арешту Квасницького, «Студента» послав до цензури Ю.Сидоряк: там знову викреслили ті самі місця, що і першого разу, які автор «повитирав – і воно остало» (Там само, спр. 741, с. 30 – 35,37 – 40). Через значні цензурні купюри, про що йдеться в наступних листах І.Джиджори та Ю.Сидоряка, згаданий твір В.Винниченка у VI книжці (червень) ЛНВ опубліковано не було; він вийшов друком лише у листопаді 1907 р. (Т. 40. – Кн. XI. – С. 228 – 234). Вірш П.Карманського «Прийму на себе хрест недолі» видруковано: ЛНВ. – 1907. – Т. 38. – Кн. VI. – С. 413.

Приходив до мене Котик і просив конечне якої роботи, бо, каже, формально гине з голоду – Ще раніше, 31 травня 1907 p., Михайло Котик звернувся до М.Грушевського:

«Даруйте і простіть, що осміляюсь писати Вам цього листа. Просю Прошю яку роботу в конторі «Л.Н.В.», пр[иміром]: коректу, експедицію абощо за маленьку плату. До цього часу був я в книгарні «Україна», а що зараз літо, книжки не так багато ідуть на провінцію – нема роботи. Надіюсь, що будете ласкаві і добрі відписать» (Мельник О. Листи Леопольда Будая як джерело до вивчення науково-організаційної та видавничої діяльності Михайла Грушевського (1907 – 1912) // Український археографічний збірник. – Нова серія. – К., 2006. – Вип. 10/11. – С. 602).

Матушевський ще не дав статі статті до VI кн[ижки]. – Обставини підготовки статей та оглядів для червневої (VI книжки) ЛНВ докладно обговорювалися в листах Ф.Матушевського до М.Грушевського (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 634, с. 49 – 59). Врешті, в червневій (VI книжці) ЛНВ, про підготовку якої йдеться у даному листі І.Джиджори до М.Грушевського, було опубліковано огляд Ф.Матушевського «З росийського російського життя» (ЛНВ. – 1907. – Т. 38. – Кн. VI. – С. 537 – 546). Див. коментар до листів І.Джиджори від 24 (11) червня 1907 р. та 7 липня (24 червня) 1907 р.

В такім випадку треба буде, мабуть, викинути цілого «Єрусалима». -У VI книжці (Т. 38) ЛНВ продовження роману Міріяма Гаррі «Здобуттє Здобуття Єрусалима» все ж було надруковано (С. 513 – 526; початок див.: ЛНВ. – 1907. – Т. 37. – Кн. II, III; T. 38. – Кн. IV).

Олександра Сергієвича нема тут в Київі Києві… – Йдеться про Олександра Сергійовича Грушевського, який на той час викладав у Новоросійському університеті (Одеса).

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 76 – 77.