«Добривечір тобі, місяченьку …»

Михайло Грушевський

Добривечір тобі, місяченьку,

Та який же ти ясний та гарненький,

Десь за синім морем добре виспавсь,

Чистим дощиком гарненько вимивсь

Й на шпацірку вийшов.

Вийшов на блакитне поле нагулятися,

Поглядає скоса, де гуля[ють] панни,

Ну а хмари-панни, звісно, як дівчата,

Ходять вихилясами, суплять бровенята,

Та й дівчата – місяця не гірші.

Ой джиг[у]не ж забісований ти, бачу,

Бач, не ходить, як усі, ледащо,

Де побачить хмарку, зараз вже до неї –

Зупинить, пристане

Примітки

Перша публікація – за автографом: ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 260. – Арк. 95.

Датуємо приблизно 1885 р.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 360.