[Передмова до збірки «Оповідання»]
Михайло Грушевський
Від автора
Шановні земляки надумали видати мою белетристичну спадщину. Справді, воно як спадщина, бо белетристика для мене стала вже річчю минулою.
Перші два оповідання походять з тих часів, коли я серйозно приготовлявся бути белетристом і багато працював над тим. Було се в остатніх класах гімназії. Потім інтереси мої й робота моя пішли в інший бік, і все рідше приходила мені фантазія до белетристичного писання.
Третє оповідання походить з моїх університетських часів, але було друковане значно пізніше, в дещо зміненій формі.
Четверте було написане по переході до Львова, для публіки галицької – се мало свій вплив на його уклад і мову.
Остатнє було написане для першого числа новозаложеного тоді (року 1898-го) журналу «Літературно-науковий вістник», з нагоди ювілею Хмельниччини. Не ввійшли в сю збірку з моїх оповідань, коли-небудь друкованих, тільки два – одно найперше (1884), видане без моєї відомості, і одно пізніше, з р. 1894, – се остатнє з причин, не залежних від мене.
Примітки
Передмова до видання: М. Грушевський. Оповідання. – У Києві: Видавництво «Вік»; З друкарні Петра Барського, 1904. – С. III–IV. Підпис: «М. Г. У Львові». До збірки увійшли: «Бех-аль-Джугур», «Бідна дівчина», «Неробочий Грицько Кривий», «Історія одної ночі», «Ясновельможний сват».
Зберігся неповний автограф передмови: ЦДІАК України. – Ф. 1235, оп. 1, спр. 262, арк 1 – 1 зв.
Подаємо за першодруком.
Перші два оповідання… – «Бех-аль-Джугур» і «Бідна дівчина».
… до белетристичного писання – далі в автографі була фраза, викреслена згодом: «З тих перших років два тільки оповідання були в своїм часі друковані й лише їх подано тут. Вони були писані в сьомій й на вакаціях між сьомою і восьмою клясами гімназії, се не завадить пам’ятати, читаючи їх. Видаючи їх тепер, я мусів їх дещо прихорити, але важніших змін не робив».
Третє оповідання… – «Неробочий Гринько Кривий».
… в дещо зміненій формі – далі в автографі передмови було: «Четверте й п’яте писалися за часів львівських, для публіки галицької – се мало свій вплив на їх уклад і мову». П’ятим мало бути оповідання «Особисте щастя», яке цензура заборонила.
Четверте було написане по переході до Львова… – «Історія одної ночі».
Остатнє… – «Ясновельможний сват».
…з нагоди ювілею Хмельниччини – тобто 250-річчя початку визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.
… одно найперше (1884), видане без моєї відомості… – невідомо, про який твір йдеться.
і одно пізніше, з р. 1894, – се остатнє з причин, не залежних від мене – оповідання «Особисте щастя» було заборонене російською цензурою.
Галина Бурлака
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 13, с. 536.