Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

[Передмова до збірки «Оповідання»]

Михайло Грушевський

Від автора

Шановні земляки надумали видати мою белетристичну спадщину. Справді, воно як спадщина, бо белетристика для мене стала вже річчю минулою.

Перші два оповідання походять з тих часів, коли я серйозно приготовлявся бути белетристом і багато працював над тим. Було се в остатніх класах гімназії. Потім інтереси мої й робота моя пішли в інший бік, і все рідше приходила мені фантазія до белетристичного писання.

Третє оповідання походить з моїх університетських часів, але було друковане значно пізніше, в дещо зміненій формі.

Четверте було написане по переході до Львова, для публіки галицької – се мало свій вплив на його уклад і мову.

Остатнє було написане для першого числа новозаложеного тоді (року 1898-го) журналу «Літературно-науковий вістник», з нагоди ювілею Хмельниччини. Не ввійшли в сю збірку з моїх оповідань, коли-небудь друкованих, тільки два – одно найперше (1884), видане без моєї відомості, і одно пізніше, з р. 1894, – се остатнє з причин, не залежних від мене.


Примітки

Передмова до видання: М. Грушевський. Оповідання. – У Києві: Видавництво «Вік»; З друкарні Петра Барського, 1904. – С. III–IV. Підпис: «М. Г. У Львові». До збірки увійшли: «Бех-аль-Джугур», «Бідна дівчина», «Неробочий Грицько Кривий», «Історія одної ночі», «Ясновельможний сват».

Зберігся неповний автограф передмови: ЦДІАК України. – Ф. 1235, оп. 1, спр. 262, арк 1 – 1 зв.

Подаємо за першодруком.

Перші два оповідання… – «Бех-аль-Джугур» і «Бідна дівчина».

до белетристичного писання – далі в автографі була фраза, викреслена згодом: «З тих перших років два тільки оповідання були в своїм часі друковані й лише їх подано тут. Вони були писані в сьомій й на вакаціях між сьомою і восьмою клясами гімназії, се не завадить пам’ятати, читаючи їх. Видаючи їх тепер, я мусів їх дещо прихорити, але важніших змін не робив».

Третє оповідання… – «Неробочий Гринько Кривий».

в дещо зміненій формі – далі в автографі передмови було: «Четверте й п’яте писалися за часів львівських, для публіки галицької – се мало свій вплив на їх уклад і мову». П’ятим мало бути оповідання «Особисте щастя», яке цензура заборонила.

Четверте було написане по переході до Львова… – «Історія одної ночі».

Остатнє… – «Ясновельможний сват».

…з нагоди ювілею Хмельниччини – тобто 250-річчя початку визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

одно найперше (1884), видане без моєї відомості… – невідомо, про який твір йдеться.

і одно пізніше, з р. 1894, – се остатнє з причин, не залежних від мене – оповідання «Особисте щастя» було заборонене російською цензурою.

Галина Бурлака

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 13, с. 536.