Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Ще до портрета Мазепи

Михайло Грушевський

Теперішній властитель портрета Мазепи, опублікованого в ХСІІ т. «Записок», д. Володимир Бутович надіслав з приводу уміщення його деякі відомості, не безінтересні для оцінення його вартості.

Портрет сей здавна переховується в родині Бутовичів і, як здогадується п. В.Бутович, може походити від генерального осаула Бутовича, записаного в пом’яннику Мазепи, перехованім у Переяславі. Між родинними пам’ятками переховувалося сідло Мазепи, насікане золотом і пара таких же пістолетів – їх покрадено недавно, і зісталася тільки золота бляха нагрудна кінська з гербом Мазепи.

Портрет Мазепи згадується спеціально в духовиці сина згаданого генерального осаула. Орден і стяжка св. Андрія домальовано на портреті в першій половині XIX в., зробив се домородний артист з кріпаків ген[ерала] Репніна, і він же замалював досить незручно риси на портреті, що потріскав уже. Надпись, що читається на відворотній стороні портрета, зроблена рукою прадіда теперішнього властителя, що вмер в глибокій старості в 1820-х роках.

В.Бутович задумує зняти пізніші додатки з портрета (звізду і стяжку) і в сій відреставрованій формі передати в один з українських музеїв. (Тепер портрет виставлено в Київськім міськім музеї). Се, справді, було б дуже добре.


Примітки

Публікується за виданням: Грушевський М. Ще до портрета Мазепи // ЗНТШ. – Львів, 1910. – Т. XCIV. – Кн. II. – С. 162.

М.Грушевський у цій замітці подав інформацію про новознайдений портрет гетьмана Мазепи, однак у мистецтвознавчій історіографії не утвердилася думка про автентичність цього портрету гетьмана. В останньому каталозі портретів Івана Мазепи подані також інші сумнівні портрети, що приписуються гетьману, див.: Гетьман Іван Мазепа. Погляд крізь століття / Каталог історико-мистецької виставки 21 червня – 24 серпня 2003 p., м.Львів / Укл. В.Недяк. – К., 2003. – С. 13-14.

Теперішній властитель портрета Мазепи, опублікованого в ХСІІ т. «Записок», д. Володимир Бутович… – очевидно, згадується про вихідця з відомого козацько-старшинського роду Бутовичів, що у XVIII ст. дав генерального осаула та кількох бунчукових товаришів, див.: Енциклопедія українознавства. – Перевидання в Україні. – Львів, 1993. – Т. 1. – С. 199.

М. Капраль

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2007 р., т. 8, с. 122.